Джерело
Яготинська Банда | Я трохи запізнився з такою заявою, але тоді я це прочитав і був просто...
59 Охват/переглядів
2026-10-12 17:20
Повідомлення №3581
Я трохи запізнився з такою заявою, але тоді я це прочитав і був просто вахуї від цього популізма і русофільства. Тож краще пізно ніж ніколи.
Мирний план Гончаренка - популістське говно для тих хто в 19му голосував за Зеленського. Пояснюю коротко і ясно.
Почну з конкретних заяв, закінчу вже загальніше.
"Мир, мир, мир" - про це всі говорять ще з початку війни, всі в ці слова вкладали не "здачу територій та поступки" про які говорить пан депутат, а повну перемогу та повернення всіх окупованих земель. Як же він пропонує добитися миру? Та по суті ніяк, він пропонує визнати поразку та прийняти мир на невигідних умовах для України, хоч і заявляє що ні, цим самим собі ж суперечачи. Він пропонує відмовитися від ЄС та НАТО, відмовитися від великої та сильної армії та відмовитися від тих територій які ми досі контролюємо.
Але що це змінить? Він каже що взамін на це треба "гарантії для нашої безпеки", але хто їх зможе надати якщо не захід? Росія? Як же ми нагло ігноруємо будапештський меморандум, по якому саме Росія і має нас від усіх захищати. Підписати ще раз такий самий, тільки уже на Алясці? А що зміниться?
Якщо підписавши мінські угоди ми отримали шанс практично з нуля збудувати армію на стандартах НАТО і ми цим шансом скористалися, наше військо нині сильніше будь якої армії в Європі, то містер громадський діяч пропонує нам від армії відмовитись, тобто коли буде наступна війна, а без армій країн північноатлантичного альянсу на наших територіях війна точно буде, то ми навіть не матимемо можливості чинити опір. В 2022 ми були готові до війни, звісно, не ідеально, але перші місяці ми воювали самі, і воювали нормально, Київ не пав, наступ військ РФ вдалось зупинити. Без власної армії та армій союзників ми не протягнемо й тих двох місяців.
Так-то це має бути очевидно, що людину як Олексій Олексійович, котрий швиденько перестрибнув з партії регіонів до європейської солідарності це взагалі не та людина яку варто слухати, але останнім часом хтось сприймає його непрямі заклики до капітуляції як серйозні заяви.
Якщо не розбиратись в історії та політиці, яка твориться на наших очах останні 35 років, то на перший погляд його слова дійсно мають сенс, але якщо ти людина з інтелектом хоч трошки вище середнього та слідкуєш за подіями, то стає ясно, що це звичайний заклик припинити боротьбу за незалежність. Бо Росія не зупиниться. Росії не потрібні території, на тих територіях які вони захоплюють вже нема нічого. Росії треба смерті всіх хто вважає себе українцями, Росії треба смерть усієї нації, мають загинути всі, і всі без виключень, старі, молоді та навіть діти. І ми бачимо як Росія намагається втілити свій план в життя. Жодна домовленість не була дотримана, кожне тимчасове перемир'я закінчувалось вистрілом в спину. І так буде завжди, завжди поки ми ще живі. І поки ми перехватили ініціативу в цій війні, поки ми випереджаємо окупантів в технологіях, їх треба добивати і гнати так далеко, як очі бачать.
І тоді, та лише тоді буде чесний та довгостроковий мир. Лише тоді коли не буде Росії та Україна матиме гарантії миру не зі сходу, а з заходу.
Мирний план Гончаренка - популістське говно для тих хто в 19му голосував за Зеленського. Пояснюю коротко і ясно.
Почну з конкретних заяв, закінчу вже загальніше.
"Мир, мир, мир" - про це всі говорять ще з початку війни, всі в ці слова вкладали не "здачу територій та поступки" про які говорить пан депутат, а повну перемогу та повернення всіх окупованих земель. Як же він пропонує добитися миру? Та по суті ніяк, він пропонує визнати поразку та прийняти мир на невигідних умовах для України, хоч і заявляє що ні, цим самим собі ж суперечачи. Він пропонує відмовитися від ЄС та НАТО, відмовитися від великої та сильної армії та відмовитися від тих територій які ми досі контролюємо.
Але що це змінить? Він каже що взамін на це треба "гарантії для нашої безпеки", але хто їх зможе надати якщо не захід? Росія? Як же ми нагло ігноруємо будапештський меморандум, по якому саме Росія і має нас від усіх захищати. Підписати ще раз такий самий, тільки уже на Алясці? А що зміниться?
Якщо підписавши мінські угоди ми отримали шанс практично з нуля збудувати армію на стандартах НАТО і ми цим шансом скористалися, наше військо нині сильніше будь якої армії в Європі, то містер громадський діяч пропонує нам від армії відмовитись, тобто коли буде наступна війна, а без армій країн північноатлантичного альянсу на наших територіях війна точно буде, то ми навіть не матимемо можливості чинити опір. В 2022 ми були готові до війни, звісно, не ідеально, але перші місяці ми воювали самі, і воювали нормально, Київ не пав, наступ військ РФ вдалось зупинити. Без власної армії та армій союзників ми не протягнемо й тих двох місяців.
Так-то це має бути очевидно, що людину як Олексій Олексійович, котрий швиденько перестрибнув з партії регіонів до європейської солідарності це взагалі не та людина яку варто слухати, але останнім часом хтось сприймає його непрямі заклики до капітуляції як серйозні заяви.
Якщо не розбиратись в історії та політиці, яка твориться на наших очах останні 35 років, то на перший погляд його слова дійсно мають сенс, але якщо ти людина з інтелектом хоч трошки вище середнього та слідкуєш за подіями, то стає ясно, що це звичайний заклик припинити боротьбу за незалежність. Бо Росія не зупиниться. Росії не потрібні території, на тих територіях які вони захоплюють вже нема нічого. Росії треба смерті всіх хто вважає себе українцями, Росії треба смерть усієї нації, мають загинути всі, і всі без виключень, старі, молоді та навіть діти. І ми бачимо як Росія намагається втілити свій план в життя. Жодна домовленість не була дотримана, кожне тимчасове перемир'я закінчувалось вистрілом в спину. І так буде завжди, завжди поки ми ще живі. І поки ми перехватили ініціативу в цій війні, поки ми випереджаємо окупантів в технологіях, їх треба добивати і гнати так далеко, як очі бачать.
І тоді, та лише тоді буде чесний та довгостроковий мир. Лише тоді коли не буде Росії та Україна матиме гарантії миру не зі сходу, а з заходу.