День 3. 👩🏽 Серед багатьох відомих біблійних жінок є одна, про яку сказано небагато, але її життя промовляє дуже голосно. Її звати Тавіта. У Діях апостолів про неї сказано просто:«Вона була сповнена добрих діл та милостині, яку чинила» (Дії 9:36). Це не були гучні проповіді чи чудеса. Це були звичайні прості речі: одяг, пошитий для вдів, підтримка нужденних, любов до тих, кого часто ігнорує світ. Її доброта не шукала слави, Тавіта просто служила, де і чим лиш могла. І коли вона померла, це стало великою втратою для всієї громади. Люди плакали. Вдови показували речі, які вона зробила для них, як безцінні дари. І Бог почув їхній плач — і воскресив Тавіту через апостола Петра. Це був знак, що добро, яке ми робимо з любов’ю, не минає даремно.І це нагадування для нас. Не кожен може бути проповідником чи лідером, але кожен може бути добрим. Кожен може робити прості справи любові — і саме вони матимуть вічну цінність.Чи живу я так, щоб моє життя залишало добрий слід?Чи бачу потреби тих, хто поруч, — і чи дію, як Тавіта, тихо, але з любов’ю?Бо, можливо, саме через мою доброту хтось відчує Божу любов 🧵🪡