Вікімедіа Україна

​​⚔️ Онлайн-презентація проєкту про українських січових стрільців у ВікіпедіїУ четвер 4 червня о 17:00 запрошуємо на онлайн-презентацію проєкту із покращення статей про українських січових стрільців у Вікіпедії. Учасник проєкту, історик та патрульний української Вікіпедії Андрій Бойда розповість про проєкт і на його прикладі порадиться досвідом:🔹Чому вагомо говорити про УСС у Вікіпедії🔹Де шукати ідеї для взірцевих статей у Вікіпедії🔹Як якісно писати «статусні» статті у Вікіпедії, зокрема на історичні теми🔹Як формувати неформальні команди для проєктів у Вікіпедії🔹Як будувати синергію між роботою у Вікіпедії та розвитком теми поза ВікіпедієюВ напрацюваннях історика і його неформальної команди є майже 15 статусних статей про УСС, де 7 з них мають статус вибраних. Цей досвід може стати натхненням для інших тематичних команд з історії, політології, журналістики чи мистецтва. 🧑‍💻 Проєкт покликаний привернути увагу фахових істориків, дослідників, журналістів, митців та першочергово — звичайних щоденних читачів Вікіпедії. Будемо говорити не про кількість, а про якість, якої не вистачає для низки популярних і вагомих статей в українській Вікіпедії.👉 Щоб долучитися до презентації, зареєструйтеся в анкеті за посиланням

🗺 Спроба «оживити» україномовні Вікімандри: п’ятирічний досвід студентів кафедри туризму Львівської політехніки«Україномовні Вікімандри — далеко не найактивніший вікіпроєкт. Тут бракує волонтерів, зокрема адміністраторів та редакторів, які б регулярно наповнювали й оновлювали туристичний контент. Саме тому внесок студентів кафедри туризму Національного університету "Львівська політехніка" став особливо цінним у контексті створення вільних знань.У певному сенсі саме студенти туристичної спеціальності впродовж останніх років допомагали "вдихати життя" в україномовні Вікімандри.»У своєму дописі Мар'яна Сеньків, доцентка кафедри туризму Національного університету «Львівська політехніка», членкиня «Вікімедіа Україна», яка впроваджує Освітню програму Вікіпедії в університеті, розповіла про свій досвід та процес інтеграції Вікімандрів у навчальний процес її студентів та як це вплинуло на розвиток вікіпроєкту.Як студенти можуть допомогти «оживити» українські Вікімандри? Якими були результати п'ятирічної праці? Які висновки?🔗 Читайте у повній публікації за посиланням

​​📣 Встигніть податися на стипендію для участі у міжнародній науковій вікімедійній конференції!9—10 жовтня 2026 року у Катовицях (Польща) та онлайн пройде нова наукова вікімедійна конференція Центральної та Східної Європи «Open Knowledge: Wikimedia & Research in the CEE Region».👉 До 24 травня (неділя) охочі можуть податися на стипендію для офлайн-участі.🧑‍💻 Хто може подаватися на стипендію для офлайн-участі?Члени вікіспільноти з України та інших країн Центрально-Східної Європи (до списку входять 26 країн — повний перелік за посиланням), які або самі є дослідниками, або цікавляться дослідженнями вікіпроєктів і ширшої екосистеми відкритих знань Єдина додаткова умова для подання — учасник чи учасниця має бути повнолітнім(-ьою).❗️ Зверніть увагу — для науковців, які не є дописувачами вікіпроєктів, стипендія на офлайн-участь не передбачена, однак вони можуть взяти участь власним коштом чи коштом установи.Щоб податися на стипендію, заповніть форму за посиланням до 24 травня включно.💬 Також можете прочитати короткий Q&A щодо конференції, або розширений варіант на порталі конференції.

📘🌐 Виходить друком збірник тез першої української наукової конференції про ВікіпедіюУ травні ми опублікували збірник тез першої міжнародної науково-практичної конференції «Вікіпедія та вікіпроєкти у фокусі досліджень». Він об’єднує 28 тез доповідей українською мовою, присвячених аналізу Вікіпедії та інших вікіпроєктів як важливого феномену сучасного наукового, освітнього та інформаційного простору.Електронна версія збірника уже вільно доступна для всіх охочих. Паперова версія буде надрукована у червні.У матеріалах висвітлені питання якості та достовірності інформації у Вікіпедії та вікіпроєктах, історичної пам’яті, освітніх практик, діяльності вікіспільнот і технічних інновацій.🗣Ось що про збірник говорить Мар’яна Сеньків, членкиня «Вікімедіа Україна» та очільниця оргкому конференції:«Для мене цей збірник тез — результат кропіткої роботи невеликої команди, яка прагнула зробити його максимально науковим та якісним. І це важливо для мене, адже йдеться про першу конференцію для дослідників Вікімедіа в Україні. Усі ми знаємо, що до тез конференцій часто ставляться менш серйозно, ніж до публікацій у наукових журналах, і, на жаль, не завжди приділяють достатньо уваги їхньому оформленню, рецензуванню чи редагуванню. Ми хотіли змінити цей підхід у межах нашої конференції. Усі тези перед публікацією пройшли перевірку на плагіат, рецензування членами організаційного та програмного комітетів, а також додаткове редагування авторами. Окрім цього, збірник пройшов розгляд і затвердження вченими та науково-технічними радами партнерських університетів. Тому, попри відносно невеликий обсяг збірника, за ним стоїть справді велика робота. Сподіваюся, читачі це оцінять, а сам збірник стане корисним внеском у дослідження Вікіпедії та вікіпроєктів.Також для нас було важливо опублікувати збірник під вільною ліцензією, щоб зробити його максимально доступним для дослідників, вікімедійців та всіх зацікавлених. Збірник можна вільно завантажити з Вікісховища.Окремої уваги заслуговує публікація анотацій тез на платформі WikiJournal of Humanities — рецензованому журналі відкритого доступу з гуманітарних і соціальних наук, який публікується безкоштовно для авторів та читачів. Кожна анотація отримала DOI та окремий елемент у Вікіданих. Щиро дякую вікімедійцю Ендрю Люнгу та команді WikiJournal за цю важливу роботу й підтримку наших авторів».🗣За словами Антона Процюка, координатора програм «Вікімедіа Україна» і члена оргкому конференції:«Це перший в Україні збірник наукових праць, присвячений Вікіпедії та вікіпроєктам. Він мультисциплінарний — охоплює теми від ролі штучного інтелекту у боротьбі з вандалізмом до співпраці вікіспільноти з українськими архівами; від Вікіпедії як інструменту розвитку академічної доброчесності до гендерного дисбалансу у Вікіпедії; від якості різних тематичних галузей у Вікіпедії до аналізу того, що про Вікіпедію пишуть у соцмережах. Тож він буде цікавим як науковцям, так і дописувачам вікіпроєктів та всім, хто цікавиться Вікіпедією і вільними знаннями.Ми сподіваємося, що практика проведення якісних наукових конференцій про Вікіпедію стане регулярною. Цього року за ініціативою “Вікімедіа Польща” проводимо у жовтні міжнародну конференцію “Open Knowledge: Wikimedia & Research in the CEE Region” у Катовицях та онлайн, де очікуємо, що багато українських науковців та вікімедійців зможуть поспілкуватися з колегами з усієї Центрально-Східної Європи».📚Усі автори тез отримають паперовий примірник збірника у червні. Якщо ви не є серед авторів, але хотіли б отримати паперовий примірник для себе чи бібліотеки своєї установи, можете подати заявку за посиланнямПерша конференція «Вікіпедія та вікіпроєкти у фокусі досліджень» пройшла 15 листопада 2025 року. Її організувала ГО «Вікімедіа Україна» у партнерстві з Національним університетом «Київський авіаційний інститут» / Національний університет “Київський авіаційний інститут” - КАІ та Харківським національним університетом радіоелектроніки. Повний запис можна переглянути за посиланням

​​📖 1251 сторінка та 10 вичитаних творів: підсумки Етнографічних читань у ВікіджерелахЗ 2 березня до 30 квітня у Вікіджерелах тривав конкурс «Етнографічні читання», метою якого було зробити доступними праці, присвячені зібранню етнографічного матеріалу або його дослідженню. До нього долучилися 9 учасників, які за час заходу опрацювали аж 1251 сторінку різноманітних видань, 10 з яких повністю закінчені і вже доступні для читання.Серед вичитаних видань:🔸Климент Квітка «Професіональні народні співці й музиканти на Україні» — комплексна праця, що надає настанови дослідникам для дослідження діяльности та побуту українських мандрівних співців. Кожен розділ присвячений різним видам музикантів, а також різним аспектам їхньої творчости: від репертуару до соціального становища та зовнішнього вигляду🔸Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка — це періодичне видання, яке мало на меті поширювати інтерес до антропологічних студій та притягувати до діяльности Кабінету якнайширші кола суспільства. Планувалося, що воно стане регулярним друкованим органом Кабінету, проте вийшов лише один номер, перший і останній, ймовірно, через складну фінансову ситуацію.🔸Марія Загірня (Марія Грінченко) «Про одружіння на Вкраїні в давніші часи» — це історико-етнографічний нарис, присвячений еволюції шлюбно-сімейних відносин, весільним звичаям та процедурі розлучення на українських землях, починаючи з давніших часів до XVI–XVII століть.🔸та багато іншихОкремо варто згадати «Калевалю» у перекладі Євгена Тимченка. «Калеваля» — це видатна пам'ятка фінської та світової літератури, що увібрала в себе міфологію, епос та багатовікову народну мудрість карелів і фінів. Епопея була зібрана, систематизована та композиційно оформлена фінським лікарем і фольклористом Еліасом Леннротом у першій половині XIX століття на основі зібраних ним власноруч етнографічних записів.Видання епосу стало справжньою сенсацією. Зібравши розрізнені руни в єдиний монументальний твір, Еліас Леннрот довів, що фіни мають власну глибоку історію, міфологію та культуру, яка не поступається античній чи скандинавській. Це стало поштовхом до фінського національного пробудження, а також стандартизації фінської літературної мови. На сьогодні «Калеваля» є найбільш перекладаним фінським твором у світі, вона видана понад шістдесятьма мовами.Проте її вплив не обмежився лише фінським національним відродженням, а й поширився у всьому світі. Калеваля надихнула багатьох світових авторів, найвідомішим з яких, певно, є Джон Рональд Руел Толкін, який навіть залишив недописаний рукопис «Історії Куллерво» — одного з героїв епосу.▪️ Ознайомитися із повним переліком опрацьованих творів можна за посиланням

📚 Результати кампанії «Кожній книзі — свій читач» 2026 У квітні українські вікіпедисти та вікіпедистки вже в шостий раз долучились до міжнародної кампанії «Кожній книзі — свій читач» (#EveryBookItsReader).Цього року ми зосередилися лише на покращенні наявних статей про книжки, письменників і письменниць, літературні премії та інші теми, пов’язані з літературою.Результати кампанії:🔸125 редагування 🔸97 статей 🔸21 учасник та учасниця🔸Найактивнішими учасниками стали Олексій Голубов та користувач BincНаприклад, була доповнена стаття про українського літературного критика, письменника та громадського діяча Валерія Дяченка, українського письменника, лауреата Шевченківської премії Івана Білика, фінську поетесу та перекладачку Катрі Вала. Але вікіпедисти та вікіпедистки писали статті не тільки про письменників і письменниць, а і про інші цікаві теми, пов’язані з літературою, наприклад, була доповнена стаття про збірку астрономічних трактатів XIII століття «Книга астрологічних знань» та підручник фізики написаний на основі лекцій Річарда Фейнмана, лауреата Нобелівської премії — «Фейнманові лекції з фізики».Окремо відзначимо дві статті, які за час кампанії отримали статус доброї або наразі претендують на цей статус:▪️ «Господь витончений» — біографія фізика-теоретика та нобелівського лауреата Альберта Айнштайна, написана Абрахамом Пайсом. Автор — Олексій Голубов▪️ «Ахарняни» — твір давньогрецького комедіографа Арістофана, найраніша з комедій, що дійшли до наших днів. Автор — Вячеслав МамонДякуємо всім учасникам і учасницям за внесок у літературну тематику в українській Вікіпедії!

🌄 214 статей та 24 учасника(-ці) — результати Тижня ДонеччиниЗ 13 по 29 квітня в українській Вікіпедії тривав Тиждень Донеччини — тематична акція, покликана покращувати та створювати статті про історію, культуру та географію регіону. Ми присвятили цей Тиждень пам’яті Олені Гашинської — логістці та офіс-менеджерці «Вікімедіа Україна» родом з Донеччини, яка померла на початку березня цього року.📊 У результаті під час Тижня 24 учасника та учасниці опрацювали 214 статей — 165 створено і 49 поліпшено. Наприклад, тепер є стаття про Катерину Шакалову — українську професійну бійчиню змішаних мистецтв родом із Донецька; оркестрову композицію «Heart of Courage», яка супроводжувала вихід футбольних гравців на поле під час Євро-2012; Єжи Фачинського — польського військовослужбовця та архітектора, що народився у Єнакієвому та багато інших. Усі створені під час кампанії статті можна переглянути тут.Також учасники та учасниці покращили статті про низку населених пунктів Донеччини — Званівку, Ягідне, Клинове, Зеленопілля та інші —, донецьке літературне об’єднання «Обрій»; актора Віктора Жданова, відомого зокрема роллю Сергія Сергійовича у фільмі «Сірі бджоли» (2026) тощо.«Тиждень Донеччини 2026 — це вже четвертий (п'ятий, якщо рахувати Тиждень Маріуполя у 2022 році) тематичний тиждень в українській Вікіпедії, присвячений регіону. І, хоч здається, що це багато — існують ще тисячі тем про історію краю, його видатних мешканців — діячів політики, науки, культури і спорту, котрі не мають статті. Події російсько-української війни, які розгортаються на території Донеччини, вимагають широко висвітлення і покращення статей про особистостей і географію області. Тому проведення чергового тематичного заходу, присвяченого Донеччині, завжди на часі.Цього разу користувачі, котрі долучилися до тижня особливу увагу звернули на спортивну славу Донеччини — видатних баскетболістів (гравців "Донецька", "Маріуполя/Азовмашу"), футболістів, хокеїстів (гравців "Донбасу"). Було також покращено десятки статей про населені пункти краю, а також його видатних уродженців-митців — театралів, художників, літераторів. Було приємно побачити серед учасників як досвідчених користувачів, так і ряд новачків. Сподіваюсь, вони продовжать розширювати тематику рідного краю в українській Вікіпедії.Свого часу, на жаль, не вдалося побувати на Донеччині, тому подорожую туди "віртуально", розширюючи інформаційну присутність краю. Хоч це й був п'ятий за ліком тематичний захід — підозрюю, що не останній, і що в майбутньому ми ще раз зберемось, щоб "закрити" білі плями», — розповів Василь Шиманський, патрульний української Вікіпедії та співорганізатор Тижня.Дякуємо усім, хто долучився! Учасникам та учасницям, котрі створили/поліпшили хоча б три статті, ми надіслали тематичні сувеніри від медіа «Східний варіант» (на фото).▪️ Усі опрацьовані статті можна переглянути за посиланням

​​💬 Q&A: відповідаємо на поширені питання про міжнародну наукову вікімедійну конференцію «Вікімедіа та дослідження»До 24 травня включно триває зголошення на стипендію для офлайн-участі у міжнародній науковій вікімедійній конференції «Open Knowledge: Wikimedia & Research in the CEE Region». Детальніше про конференцію можна прочитати за посиланням, а у цьому дописі відповідаємо на поширені питання.1. Хто може подаватися на стипендію для офлайн-участі?Члени вікіспільноти з України та інших країн Центрально-Східної Європи (до списку входять 26 країн — повний перелік за посиланням), які або самі є дослідниками, або цікавляться дослідженнями вікіпроєктів і ширшої екосистеми відкритих знань Єдина додаткова умова для подання — учасник чи учасниця має бути повнолітнім(-ьою).Щоб податися на стипендію, заповніть форму за посиланням до 24 травня включно2. Чи передбачені стипендії для науковців, які не є дописувачами вікіпроєктів?На жаль, наразі ні. Можна долучатися своїм коштом, коштом своєї установи або онлайн. Якщо відкриються нові можливості, повідомимо про них.3. Чи є реєстраційний внесок?Для офлайн-участі передбачений невеликий конференційний внесок — 100 злотих або 25 євро (і вдвічі менше для студентів і аспірантів).Внесок покриває:▪️участь у всіх сесіях та воркшопах▪️харчування під час конференції: вітальна вечеря в четвер, обід і вечеря в п'ятницю, обід у суботу, кава-брейки впродовж усього заходу▪️набір учасникаУчасть онлайн буде безкоштовною. Якщо вартість внеску є для вас перешкодою, ви можете подати заявку на стипендію (до 24 травня включно) і у випадку погодження участь буде безкоштовною.4. Як зареєструватися на онлайн-участь у конференції?Буде можливість онлайн-участі, але реєстрація на неї ще не відкрилася, про неї повідомимо окремо. 5. Чи можна виступити онлайн?Наразі плануємо виступи лише для офлайн-участі.6. Якою мовою пройде конференція?Три робочі мови — англійська, польська, українська. Виступи будуть перекладатися поміж усіма цими мовами. Загальна комунікація буде відбуватися здебільшого англійською.7. Чи планується збірник тез конференції по її завершенню?Наразі організатори працюють над питанням збірника тез конференції. Деталі повідомимо згодом. Нагадуємо, що до 30 червня ви також можете подати свою пропозицію до програми за посиланням8. Що робити, якщо я не знайшов(ла) відповідь на своє питання?Будь ласка, прочитайте матеріали на порталі конференції на Мета-вікі — головну сторінку, поширені питання та інші сторінки в менюЯкщо після цього у вас залишилися питання, звертайтеся за адресою [email protected] або пишіть у коментарях.

​​🇷🇴 CEE Meeting 2026 — зголошуйтеся до української делегації та подавайте заявки до програми18—20 вересня відбудеться Wikimedia CEE Meeting 2026 — щорічна конференція вікіспільноти Центрально-Східної Європи. Вона пройде наживо у Клуж-Напоці (Румунія).🙋‍♂️🙋‍♀️ Зараз розпочалося зголошення на участь в українській делегації у цій конференції. До делегації увійдуть орієнтовно 3 людини; вони отримають компенсацію проїзду, проживання та інших пов’язаних із участю витрат.Основні критерії, які будуть враховуватися при відборі:🔹досвід у Вікіпедії та/або інших вікіпроєктах та/або проєктах «Вікімедіа Україна»;🔹очікувана користь від поїздки заявника для української вікіспільноти.Додатковим бонусом буде подання якісної пропозиції до програми конференції.Передумови для надання стипендії:🔸вільне володіння англійською мовою на рівні, достатньому як для розуміння інших учасників, так і для виступів / участі в обговореннях;🔸логістика — можливість поїхати до Румунії та відвідати конференцію протягом всіх її днів.Оцінюватиме заявки стипендійний комітет, який складатиметься із досвідчених волонтерів та волонтерок.Щоб податися на стипендію, заповніть гугл-форму за посиланням до 20 травня включно.Також ви можете:▪️ До 31 травня — подати свою пропозицію до програми за посиланнямМаєте питання? Пишіть на [email protected]Читайте також:▪️ CEE Meeting 2025: українські виступи під грецьким сонцем

🙋‍♀️ Українська вікімедійка стала членкинею правління Ендавменту ВікімедіаЕндавмент Вікімедіа (The Wikimedia Endowment) — це постійний фонд, який генерує дохід для безстрокової фінансової підтримки проєктів Вікімедіа.У січні 2026 року українська вікімедійка, членкиня ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків (користувачка Antanana) зайняла одне з трьох місць у правлінні ендавменту, зарезервованих для представників вікімедійних спільнот. До того вона понад дев’ять років була в Раді повірених Фонду Вікімедіа, зокрема кілька років була головою Ради.Наталія — активна волонтерка вікіпроєктів з 2011 року, а також адміністраторка української Вікіпедії та членкиня оргкомітету «Вікі любить пам’ятки». Ми попросили її розповісти детальніше про Ендавмент Вікімедіа:«Загалом, саме поняття ендавменту — як відкладених коштів на майбутнє, поки справи ще йдуть більш-менш, щоб мати своєрідну "фінансову подушку" — є не дуже поширеним в Україні для організацій, хоча, звісно, персональні відкладення на "чорний день" всі намагаються мати. В українських організацій горизонт планування часто не включає "працювати вічно і мати для цього якісь кошти про запас", тож ця концепція більш поширена (і звична) саме для США.Чисто механічно — ендавмент наповнюється з бюджету організації, який не був використаний на щоденну діяльність, а також із прямих пожертв до нього — частина великих донорів не дуже прагнуть жертвувать кошти на операційні потреби організацій, а пожертва на "підтримку діяльності вічно" — допомагає фандрейзингу. Також прийнято отримувати "планові пожертви" (planned giving) — коли людина включає організацію чи ендавмент у свій заповіт. Кошти самого ендавменту не використовуються для потреб організації — їх інвестують, а на отримані відсотки вже можна планувати витрати. Звісно, щоб отримувати досить коштів з самих відсотків — "тіло" ендавменту має бути доволі значною сумою.З цих міркувань ще наприкінці 2015 року Фонд Вікімедіа вирішив започаткувати свій власний ендавмент — станом на тоді не було проблем із фандрейзингом, які постають зараз, коли через використання ШІ люди менше переходять прямо на сторінки Вікіпедії, де вони можуть отримати прохання про пожертву; але було розуміння, що Інтернет зміниться колись, а розбудова "подушки" забере час, це не вийде зробити швидко, а підтримувати платформу потрібно постійно, навіть якщо пожертв буде менше. Коли я приєдналася до Ради повірених Фонду Вікімедіа у червні 2016 року — розмови як саме це організувати і як зробити краще тільки починалися. А тепер сам ендавмент перевищує 150 мільйонів доларів, а гранти для Руху Вікімедіа за попередній рік вже становили понад 3,5 мільйонів доларів: переважно це інвестиції у технічний розвиток платформи, у Вікідані тощо.Я була у Раді повірених Фонду Вікімедіа майже 10 років, зокрема чотири роки очолювала її — це доволі багато інституційної пам'яті про рішення та помилки. Мені цікаво приєднатися до правління Вікімедіа Ендавменту, адже, по суті, проєкт почався і розвивався за мого часу на посаді, і це гарна можливість поволонтерити "на вічність". Останній рік у Фонді я займалася передачею справ наступному голові Ради — Лоренцо Лоса, а також змінами в урядуванні самої Ради та організації».Правління Ендавменту забезпечує стратегічне керівництво та нагляд за активами ендавменту. Членів правління обирають на основі їхньої активної участі у філантропічній діяльності, попереднього досвіду роботи в радах неприбуткових організацій, експертизи у сфері фандрейзингу та інвестицій, а також відданості місії Фонду Вікімедіа. До складу правління входять донори та члени вікімедійної спільноти. Усі вони працюють на волонтерських засадах.