ПРО ВЕСТЕРНИ УКРАЇНСЬКОЮ.

🎥 «Моя люба Клементина» (My Darling Clementine), 1946 рік. Режисер Джон Форд.В ролях: Генрі Фонда, Лінда Дарнелл, Кеті Доунс, Віктор Мейтур, Ворд Бонд, Волтер Бреннан. Ваєт Ерп та його брати Морган і Верджил, під час перегону скота, вирішують заїхати до Тумстоуна, щоб помитися/поголитися й трохи відпочити. Вони залишивши молодшого брата Джеймса відповідальним за стадо. Але повернувшись, вони виявляють, що їхнє стадо вкрадено, а Джеймс мертвий. Ваєт бере на себе обов'язки міського шерифа, призначає своїх братів його заступниками і клянеться залишитися в Тумстоуні, доки не знайде вбивць Джеймса. Незабаром він зустрічає похмурого, кашляючого, запеклого пияка Дока Голлідея, а також похмурий і жорстокий клан Клентонів. Коли Ваєт бачить прикрасу, вкрадену з тіла Джеймса, на шиї дівчини з салуну, він дізнається, хто їй це подарував і готується до довгоочікуваної помсти… Цілком вигадана історія про Ваєта Ерпа та Дока Голідея, включно з подіями в Тумстоуні та перестрілкою в О.К. Коралі. Але фільм дуже гарний, вишуканий і драматичний. Джон Форд використовує тут все: ідеальне освітлення, чудову візуалізацію і, як завжди, неперевершену операторську роботу.Здається, навіть дуже молодий Генрі Фонда не міг зіграти погано, особливо такого відомого, хоч і неоднозначного персонажа. Щодо Віктора Мейтура: його Док Голідей більше злий і неврівноважений, ніж хворий. Але грає гарно.Сама перестрілка в О.К. Коралі затягнута і знову ж далека від того, що неодноразово було описано очевидцями. Режисер Джон Форд зізнавався, що він спеціально подовжив її з 30-секундної сутички, а на питання «чому він змінив історичні деталі відомої перестрілки, якщо, як він стверджував, справжній Ваєт Ерп розповів йому все про це ще в 1920-х роках», режисер спочатку спитав «А вам сподобався фільм?», і після позитивної відповіді різко додав: «ну так чого ще ви хочете?» 😅Кеті Доунс зіграла Клементину, але її героїню затьмарює Лінда Дарнелл, яка грає дівчину з салуну, закохану в Дока.На цю тему знято багато інших фільмів, більш історично точних, але «Моя люба Клементина» однозначно вартий перегляду, бо це — класика жанру від самого Джона Форда.#MyDarlingClementine #JohnFord #HenryFonda #WardBond #LindaDarnell #CathyDowns #WalterBrennan

🎥 «Небезпечні попутники» (The Deadly Companions), 1961 рік. Режисер Сем Пекінпа.В ролях: Морін ОʼХара, Брайан Кіт, Стів Кокран, Чілл Віллс.Сержант Союзу на прізвисько Жовта Нога (відсилка на жовту смугу на штанах кавалерійських військ Союзу), рятує шахрая на ім'я Турок від повішення після гри в карти, і разом із стрільцем Біллі Кеплінгером (другом Турока), вони вирушають до міста Гіла з наміром пограбувати банк. Але інші бандити вже грабують магазин, і Жовта Нога, під час стрілянини, випадково стріляє в сина танцівниці кабаре Кіті Тілден (Морін ОʼХара). Убита горем жінка вирішує поховати сина в місті Сірінго, що на землі апачів, де похований її чоловік. Попри її незадоволення, Жовта Нога разом з Біллі і Турком супроводжують Кітті через небезпечну місцевість… Це дуже гарний, але похмурий фільм. Історія починається зі смерті дитини танцівниці («Він був усім, кого я любила в цьому світі», – сказала вона пізніше). Фільм схожий на довгі похорони по небезпечним землям до покинутого міста і занедбалого кладовища.Але цей фільм також є історією спокути. Другорядний сюжет розповідає про помсту. Під час Громадянської війни Жовта Нога ледь не позбувся скальпу, тож він, знайшовши свого ворога, вижидає вдалої миті, щоб помститися. Цей сюжет спочатку здається основним, але потім витісняється похмурою подорожжю, де Морін О'Хара стає головною героїнею стрічки.Кілька дуже цікавих фактів:Морін О'Хара , її брат Чарльз Б. Фіцсімонс і письменник Альберт Сідні Флейшман заснували компанію Carousel Productions, щоб зняти цей фільм. Сем Пекінпа був найнятий за 15 000 доларів, Брайан Кіт отримав 30 000 доларів; весь фільм був знятий за 300 000 доларів. Інший брат акторки, Джеймс О'Хара, зіграв невелику роль у початкових сценах.Продюсерам було важко знайти фінансову підтримку для фільму через його тематику (перевезення мертвої дитини в труні через територію індіанців). Проте, завдяки успіху роману «Жовта Нога», на якому базується фільм, компанію Pathe America переконали співфінансувати фільм разом з Theater Owners of America.Відповідний роман, написаний сценаристом Альбертом Сідні Флейшманом, насправді з'явився після, а не до завершення сценарію. Флейшман, який був відомим романістом, на прохання продюсера Чарльза Б. Фіцсімонса перетворив свій сценарій на роман, щоб оцінити потенційний попит. В результаті за чотири місяці було продано 500 000 примірників, що було більш ніж достатньо для початку зйомок. #TheDeadlyCompanions #MaureenOHara #BrianKeith #SteveCochran #ChillWills #SamPeckinpah

Дві дуже різні ролі актора Г’ю О’Брайена.У 1955 році в фільмі «Біле перо» О’Брайен вдруге зіграв індіанця — шайена на імʼя Американський Кінь, який був закоханий в доньку вождя (Дебра Педжит). Цього ж року почав виходити серіал «Життя і легенда Вайатта Ерпа» (The Life and Legend of Wyatt Earp), в якому актор грав головну роль впродовж шести сезонів (1955-1961 р.р., 226 епізодів).Цей персонаж надійно закріпився за О’Брайеном, і актор ще кілька разів повертався до ролі Вайатта Ерпа: в комедійному вестерні 1959 року «Псевдонім Джессі Джеймс» (Alias Jessie James), музичному шоу 1960-го року «Таємний світ Едді Годжеса» (The Secret World of Eddie Hodges), серіалі 1989 року «Рай» (Paradise) і в телевізійних фільмах - прямих продовженнях серіалу про Вайатта Ерпа: «Повернення гравця: удача в розіграші» (The Gambler Returns: The Luck of the Draw) 1991 року і «Вайатт Ерп: повернення в Тумстоун» (Wyatt Earp: Return to Tombstone) 1994 року.Щодо першої ролі корінного американця — це був Каєк в фільмі 1953 року «Семінол».#HughOBrian #Цікаве

🎥 «Біле перо» (White Feather), 1955 рік. Режисер Роберт Ді Вебб.В ролях: Роберт Вагнер, Джефрі Гантер, Дебра Педжит, Вірджинія Лейт.У 1877 році у Вайомінгу, під час мирних переговорів між тутешніми племенами та урядом США, індіанська дівчина закохується в геодезиста, що викликає гнів її нареченого-шайєна. Але є набагато більша проблема: Маленький Пес, войовничий син вождя, не бажає підкоритися наказу батька. І тепер двоє воїнів шайєнів воліють померти в бою. Та чи втрачено надію на мир? Це один з небагатьох вестернів 1950-х років, який висловлює співчуття до тяжкого становища індіанців. Окрім зворушливої ​​та емоційної історії (витіснення шайєнів і інших племен з Вайомінгу), фільм можна похвалити за гарну операторську роботу (він знятий у форматі CinemaScope Люсьйеном Баллардом, першокласним оператором), і за музику Уго Фрідгофера, якапульсує, викликає почуття та відповідає тону історії. Також варто зазначити, що індіанці тут зображені досить переконливо. І хоча їх грають білі актори, вони відчуваються справжніми, не картонними персонажами. Нічого дивного, адже їх зіграли дуже гарні й популярні в той час актори Джефрі Гантер, Гʼю ОʼБрайен та Едуард Франц.Дебра Педжит виглядає неперевершено, гарно грає роль закоханої індіанки, а її посмішка зачаровує.Гарне кіно, не без недоліків (трохи нагадує фільми німецької кіностудії «Дефа», ддр, проте знято набагато цікавіше й більш професійно), має чудовий акторський склад, і доволі зворушливу останню сцену, яка, можливо, навіть видавить в когось сльозу…#WhiteFeather #RobertWagner #DebraPaget #JeffreyHunter #JohnLund #HughOBrian #MilburnStone #VirginiaLeith

📝 «Земля не втримає мене» #1–5 Скотті Янґ, Хорхе Корона📚 Видавництво: Image Comics | 184 сЦе буде неправда, якщо скажу, що чекав від «Земля не втримає мене» чогось принципово нового. Історія про людину, яка кидає виклик Смерті, архетипічна, затерта до дір, і я це чудово розумів ще до першої сторінки. Але попри цю передбачуваність, комікс несподівано зачепив. Не ідеєю, а подачею. І передусім візуалом.Сюжет тут простий до кісток. Колишня злочинниця Райдер, яка давно намагається жити «правильно», дізнається про смертельну хворобу і вирішує, що року їй замало. Вона знову одягає капелюх, дістає револьвери й вирушає туди, куди зазвичай ідуть без квитка назад. Так, я знав, чим це закінчиться. Так, фінал не здивував сильно. Але емоційно влучив. Особливо останній випуск, який працює сильніше, ніж здається на перший погляд.Скотті Янґ пише стримано, майже мовчазно. Тут мало пояснень, мінімум внутрішніх монологів, і це спершу збиває з пантелику. Проте з часом стає зрозуміло: історія навмисно дихає паузами. Райдер не балакуча героїня, і її внутрішній конфлікт читається не зі слів, а з вчинків. Як мати, вона хоче врятувати майбутнє дитини, але робить це ціною теперішнього. І в цьому є щось болісно людське, навіть жорстоке.А тепер про головне — малюнок. Хорхе Корона тут просто у формі. Дизайн персонажів, робота з простором, ритм кадрів, усе на надзвичайно високому рівні. Іноді навіть надто: деталі настільки щільно «запаковані» в дрібні панелі, що доводиться зупинятися і довго вдивлятися, щоб нічого не пропустити. Це водночас і мінус, і дивний комплімент. Колірна робота Жана-Франсуа Больє чудово підкреслює переходи між минулим і теперішнім, між реальністю й чимось потойбічним. Без його кольору атмосфера була б геть іншою.Усе це подано в обгортці вестерну, але не класичного, а міфологізованого й похмурого. Пил, самотні дороги, револьвери й дуелі тут працюють не як жанрову декорацію, а як природне середовище для розмови про смерть, провину й невідворотність. Вестерн у цьому коміксі — це про шлях до кінця, з якого вже не звернеш.У висновку «Земля не втримає мене» точно не історія, яка переверне жанр. Але це історія, яка чесно ставить запитання: як далеко ти готовий зайти заради ще трохи часу з тими, кого любиш? І відповідь тут не героїчна. Вона гірка. І саме тому працює.🖋 Сюжет: ★★★☆☆⏱️ Ритм / Оповідь: ★★★★☆🖼 Малюнок: ★★★★★🎨 Колір: ★★★★★🧠 Ідея: ★★★☆☆🎭 Персонажі: ★★★★☆🧬 Світобудова: ★★★★☆💔 Емоції: ★★★☆☆— Переглянути приклади сторінок —#відгук #земляневтримаємене #скоттіянґ #хорхекорона #вестерн #містикаРоршах врятує нас | Канал про комікси

🎥 Вальдес іде (Valdez is Coming), 1971 рік. Режисер Едвін Шерін.В ролях: Берт Ланкастер, Джон Сайфер, Сьюзен Кларк, Бартон Гейман, Річард Джордан.Екранізація однойменного роману Елмора Леонарда.Мексикансько-американський шериф Боб Вальдес (Берт Ланкастер) змушений вдатися до насильства проти впливового власника ранчо Френка Таннера (Джон Сайфер), щоб отримати справедливу компенсацію для вагітної індіанської вдови несправедливо вбитого темношкірого чоловіка. Це історія про помсту старіючого колишнього кавалериста, який знімає пил зі своєї старої уніформи, пристібає поношені ремені з револьверами, бере з собою багато боєприпасів і вирушає в поодинці проти жадібного, підлого, злого ранчеро та його поплічників, щоб будь якою ціною відстояти справедливість. Йому доводиться взяти в заручники жінку Таннера, після чого той кидається в погоню зі всіма своїми стрільцями. У міру того, як переслідувачі заглиблюються в пустелю, ситуація змінюється, і мисливці стають жертвами полювання...Цей фільм став дебютом Джона Сайфера в ролі Таннера і Річарда Джордана в ролі молодого стрільця, яку він згодом повторить в іншому фільмі Ланкастера «Законник».Бартон Гейман (грає головного поплічника «Ель Сегундо») зіграв мерзенного ватажка мексиканців, але вирішальна зустріч і розмова з Вальдесом несподівано надає його персонажу глибини.Це був останній фільм для ветерана кіно Френка Сільвери, який зіграв Дієго, мексиканського фермера.Берт Ланкастер виступив виконавчим продюсером і особисто обрав успішного театрального режисера Едвіна Шеріна, хоча той не мав досвіду роботи в кіно.Це дуже гарний вестерн з пізньої кар'єри Ланкастера, якому на момент зйомок було 57 років.#ValdezisComing #BurtLancaster #JonCypher #SusanClark #BartonHeyman

🎥 «Облога біля Червоної ріки» (The Siege at Red River), 1954 рік. Режисер Рудольф Мате.В ролях Ван Джонсон, Джоан Дрю, Річард Бун, Мілберн Стоун.У 1865 році в Огайо переодягнений в комівояжера офіцер армії Конфедерації, який називає себе Джимом Фарадеєм, і сержант на ім'я Бенджі перевозять викрадений у армії Союзу кулемет Гатлінга. Переїзджаючи з одного міста в інше, вони допомагають медсестрі-янкі Норі Кертіс, чий візок застряг посеред річки. Пізніше, зупинившись у черговому місті, щоб поповнити запаси та дізнатися інформацію, Фарадей потрапляє під підозру детектива Пінкертона Френка Келсо, якому доручено знайти викрадену зброю… Гарний вестерн з нестандартним сюжетом. Події розвиваються неквапливо, але стають все більш захопливими в міру розвитку сюжету та закінчуються запальною битвою кавалерії проти індіанців з використанням кулемета Гатлінга.Джоан Дрю («Вона носила жовту стрічку», «Долина помсти») як завжди чудова в головній жіночій ролі, особливо в сцені, де розповіді про розпусти Фарадея змушують її напитися.Гра Мілберна Стоуна («Димлячі стволи», «Біле перо») теж дуже гарна й професійна. Разом з Фарадеєм вони подорожують з міста в місто, співаючи «Тапіоку», - пісню, яка є "кодом" і натякає агентам Півдня, що важливий груз прибув до міста.Річард Бун традиційно гарний в ролі лиходія, у якого свої плани на кулемет.Фінальна битва доволі масштабна та динамічна для тих років, але пишуть, що частково тут використані зйомки з фільму 1944 року «Баффало Білл» з Джоелом МакКрі.Підтримати канал.#TheSiegeatRedRiver #VanJohnson #JoanneDru #RichardBoone #MilburnStone #Technicolor

Пʼятнадцятого січня вийшов новий бандесіне «Суд над голодуючими» (Procès des affamés). Автор: Жолан Томас. Ваншот.Наприкінці XIX століття американське суспільство стрімко рухається до сучасності. Старий світ траперів і ковбоїв поступово зникає.Вілл, Шелд і Джон не знайшли свого місця в цьому суспільстві, що перебувало в стані глибоких змін. Їхній союз, мотиви якого були дуже різними, не міг закінчитися нічим іншим, як непоправним актом.Але чи єдиними винними у «Суді над голодуючими» є ті, хто сидить на лаві підсудних? Джолан Томас обрав вестерн як основу для свого першого альбому. Бандити, невдале пограбування поїзда, суд і зашморг — тут немає жодних сюрпризів. Щоб додати змісту цьому передбачувано шаблонному сюжету, новий автор спробував вдихнути глибину в своїх персонажів і звертається до милосердя присяжних. Вони безсумнівно судять злочинців, але наскільки вони відрізняються від усіх інших?Трохи легковажна за змістом і з сумнівною мораллю, ця сутінкова розповідь компенсується цікавими та дуже вдалими малюнками.Видавництво familiaR Éditions, 96 сторінок. Ціна 21€#ProcèsDesAffamés #JolanThomas #familiaR #bandessinée #мальописи #анонси2026

Минулого року видавництво «Oni Press» видало «Дикий Захід: К.О.В.-бої Муу-Меси» (Wild West C.O.W.-Boys Of Moo Mesa), першу історію з чотирьох синглів за мотивами однойменного мультсеріалу, автором якого був Райан Браун, відомий своєю роботою над «Черепашками-нінджя».Сценарист Метт Готсон, художник Хуан Гедеон.Ця історія оновлює класичний мультсеріал 1992 року та вписує його в історію молодого всесвіту NacelleVerse. Комікс розповідає про маршала Му Монтану до того, як він отримав значок законника, а дія відбувається в місті Муу-Меса, де на той час процвітала злочинність…Уривок з інтервʼю з художником Хуаном Гедеоном:«У дитинстві я обожнював Муу-Месу — а Чувак Дакота був моїм улюбленцем! Герої виглядали крутими, але все ж добрими, що я вважав приголомшливим. Я хотів бути схожим на них, коли виросту. Втілювати цих персонажів у життя було найцікавішим за останні роки. Сценарії Метта неймовірні, я кілька разів голосно сміявся, читаючи їх. Правильне промальовування облич мало не зламало мене — іноді я днями промальовував лише одну сторінку, але тепер я нарешті зрозумів... здається! Я прагну створити історію, яка вразить як давніх шанувальників, так і дітей, які ніколи не чули про Муу-Месу — щось, що відобразить суть оригіналу, але підніме його на новий рівень для нового покоління». Це не перша комікс-адаптація мультсеріалу. В 1992 році, разом з початком трансляції серіалу, видавництво Archie Comics опублікувало обмежену серію коміксів з трьох випусків, написану Дагом Браммером (давнім співробітником Брауна). Після цього вийшла ще одна серія, яка складалася з трьох випусків (березнь-липень 1993 року).#WildWestCOWBoysOfMooMesa #MattHotson #JuanGedeon #OniPress #Comics #мальописи #анонси2025

🎥 «Ґанфайтер», або «Стрілець» (The Gunfighter), 1950 рік. Режисер Генрі Кінґ.В ролях: Грегорі Пек, Гелен Весткотт, Міллард Мітчелл, Джин Паркер, Карл Молден.Ґанфайтер Джиммі Рінго (Грегорі Пек) змінився, і тепер прямує до маленького містечка в надії на возз'єднання зі своєю відчуженою коханою (Гелен Весткотт) та їхнім маленьким сином (Б. Г. Морган), якого він ніколи не бачив. Після прибуття випадкова зустріч зі старим другом, який тепер займає посаду міського маршала (Міллард Мітчелл), дає розкаяному Джиммі трохи перепочинку. Але, як завжди, його репутація вже кинула свою тінь, цього разу в особі трьох мстивих ковбоїв, які переслідують його, та місцевого стрільця, який сподівається використати Рінго, щоб зробити собі ім'я. З наближенням розборок місто охоплює шаленство, оскільки новина про прибуття Джиммі Рінго поширюється, наче чума... Грегорі Пек («Золото Маккени», «Як підкорили Захід») чудово впорався з роллю стрільця, який втомився від життя найманого вбивці. Коли він намагається повернутися до свого минулого, його плани руйнують троє гарячих голів і один недолугий стрілець. 20-річний Скіп Гомаєр ідеально підійшов на роль задираки Ганта Бромлі з двома револьверами та пушком під носом.В цьому вестерні більше драматизму, ніж диму від пострілів, з-за чого його часто порівнюють з «Інцидентом в Окс-Боу».#TheGunfighter #GregoryPeck #HelenWestcott #MillardMitchell #JeanParker #KarlMalden #HenryKing