Статистика telegram channel - @western_ukr

24 вересня виходить «Золота лихоманка» (La ruée vers l'or), черговий альбом серії «Правдива історія Дикого Заходу».Автори: Лука Бльонжінó, Девід Ґой, Роберто Мелі, Фарід Амер.У травні 1848 року торговець Семюель Бреннан голосно поширив новину вулицями Сан-Франциско: "Золото! В американській річці є золото!" Це був холодний розрахунок. Насправді він дізнався про золото за кілька тижнів до цього, від теслі Джеймса Маршалла. Бреннан не гаяв часу, скуповуючи всі інструменти, які міг знайти в регіоні за низькими цінами, відкривши магазини і перепродаючи кирки, сита, лопати та інше обладнання, до ста разів дорожче за їхню вартість. Він інвестував ці гроші в нерухомість, банки й залізничні компанії. Через кілька місяців Бреннан став першим мільйонером у Каліфорнії і найвпливовішою людиною в Золотому штаті, а в 1853 році був обраний до Сенату. Тим часом золота лихоманка стала масовим явищем. Між 1848 і 1856 роками до каліфорнійського "Ельдорадо" на свій страх і ризик кинулися майже 500 000 людей, які приїхали з різних регіонів Сполучених Штатів, а також з Європи, Азії, Австралії та Південної Америки. Так багато чоловіків і жінок піддалися стражданням і жадібності, сп'янінню наживи, бажанню розбагатіти за будь-яку ціну. У розпалі казкової людської пригоди лише жменька з них розбагатіє. Ключовий етап у підкоренні Заходу, Золота лихоманка свідчить про міцність "американської мрії" в колективних уявленнях. Лука Бльонжіно, Давід Ґой та Роберто Мелі об'єднали зусилля з істориком Фарідом Амером, щоб запропонувати реалістичну, безкомпромісну розповідь про цей відомий епізод в історії Сполучених Штатів, який став основою для піднесення Каліфорнії до висот. Видавництво Glenat. 56 сторінок. Ціна 15.50€В цій серії вже вийшли наступні альбоми: «ОК Корал»,«Форт Аламо»,«Келаміті Джейн»,«Вождь Джозеф»,«Літл Біґгорн»,«Джим Бріджер»,«Джесі Джеймс»,«Дикий Білл Гікок».#LaRuéeVerslor #LucaBlengino #DavidGoy #RobertoMeli #FaridAmeur #bandessinée #мальописи

Відомий канадський актор Грем Грін, який у 1990 році був номінований на премію «Оскар», помер 1 вересня у віці 73 років. Його менеджер підтвердив, що Грін помер від природних причин. Актор народився в племені онейда і виріс у резервації Шести Націй в Онтаріо, що аж ніяк не можна назвати легким шляхом до акторської кар'єри. Він був креслярем, зварювальником, теслею, цивільним техніком і навіть працював звукотехніком для рок-груп, перш ніж з'явився на сцені. Театральна сцена у Великобританії в 1970-х роках стала місцем, де Грін відкрив себе як актор.Після повернення до Канади і отримавши хороші відгуки за свою гру, він був обраний на роль партнера Аль Пачіно в британській історичній драмі «Революція» (1985). Згодом він здебільшого грав на екрані представників корінних народів Америки і став всесвітньо відомим завдяки номінованій на «Оскар» ролі Разючого Птаха в епічній стрічці Кевіна Костнера «Той, що танцює з вовками» (1990). Він знявся в інших висококласних фільмах, таких як «Громове серце» (1992), «Маверік» (1994), «Міцний горішок 3» (1995), «Зелена миля» (1999), «Вітряна Ріка» (2017)…У 2004 році він отримав премію Ерла Грея за видатні досягнення від Канадської академії кіно і телебачення, а в 2016 році був призначений до Ордена Канади, однієї з найвищих цивільних нагород країни.Загалом на рахунку Грема Гріна 180 ролей в кіно і телесеріалах.#GrahamGreen #RIP

26 вересня виходить другий, заключний том бандесіне «Тисяча білих жінок».Сценарій: Лільян, арт: Анаїс Бернаб, колір: Уго Пупелі. Адаптація однойменного роману Джима Ферґюса.У 1874 році Мей Додд та її подруги, яких силоміць утримували в спеціальних закладах, погоджуються на безглузду угоду: їх обміняють на коней і бізонів, щоб вони стали дружинами воїнів племені шайєнів. Офіційно це робиться для сприяння інтеграції корінних народів в американське суспільство. Насправді це стрибок у невідоме, вирвання з рідного середовища, вигнання на край світу. Під керівництвом харизматичного капітана Джона Борка Мей та її подруги вирушають у десятиденну подорож через безкрайні рівнини до табору Робінсон. Подорож, де очікування змішується з тривогою, де мрії про свободу, кохання чи спокуту стикаються з суворістю реальності. На цьому шляху, усіяному випробуваннями, народжується імпровізоване сестринство, складене з ран, надій і таємниць. І коли вони нарешті досягають табору, виявляється, що їхні ілюзії померли дорогою: ні комфорту, ні перепочинку, лише початок іншого життя. «Тисяча білих жінок: На окраїні Дикого Світу» (Mille Femmes Blanches: Aux confins du monde sauvage). Видавництво Dargaud. 56 сторінок. Ціна 14,95€Дивитись сторінки з першого тому.#MilleFemmesBlanches #Dargaud #Lylian #AnaïsBernabe #HugoPoupelin #bandessinée #мальописи

31 серпня — день народження Джеймса Коберна (James Coburn, 1928 — 2002).Джеймс Гаррісон Коберн-молодший — американський актор, який знявся більш ніж у 70 фільмах та близько 100 телесеріалах.Як актор він дебютував на сцені театру La Jolla Playhouse в Сан-Дієго. Після кількох епізодичних ролей у телесеріалах він з'явився у великому кіно — у вестерні «Самотній вершник» (Ride Lonesome, 1959).Велику популярність актору здобули вестерн «Чудова сімка» (1960) і бойовик про Другу світову війну «Велика втеча» (1963). В обох фільмах, поставлених режисером Джоном Стерджесом, Коберн зіграв зі своїми друзями Стівом Макквіном та Чарльзом Бронсоном, а в «Чудовій сімці» — ще й з Робертом Воном, якого знав з коледжу. 1965 року він знявся у вестерні Сема Пекінпа «Майор Данді», а пізніше він зніметься ще у двох фільмах цього режисера.У фільмах «Наша людина Флінт» (1966) і «Двійник Флінта» (1967) Коберн зіграв секретного агента, спародіювавши агента 007 у виконанні Шона Коннері. Наприкінці шістдесятих актор зацікавився східними бойовими мистецтвами (він навчався у Брюса Лі) і буддизмом, тому не дуже багато знімається у той час.1971 року Коберн зіграв ірландського революціонера у фільмі Серджо Леоне «За жменю динаміту».У 1970-х роках вийшло ще два фільми Сема Пекінпа за участю Коберна: вестерн «Пет Гарретт та Біллі Кід» (1973) і драма про Другу світову війну «Залізний хрест» (1977). Коберн та Пекінпа залишалися друзями аж до смерті режисера 1984 року.Через те, що Коберн захворів ревматоїдним артритом, він не часто з'являвся на екрані у 1980-х, у той час він записував пісні з британською співачкою Лінсі де Пол й іноді з'являвся у телесеріалах. У 1990-х він повернувся до активної кінороботи, знову граючи у вестернах та бойовиках (вестерни: «Молоді Стрільці 2», «Меверік», «Техаські рейнджери» «Малюк Черокі», бойовики: «Стирач», «Непохитний», «Відплата»). За роль у драмі 1997 року «Скорбота» Коберн вперше став володарем премії «Оскар» (до цього жодного разу не номінувався на Оскара).Джеймс Коберн помер 18 листопада 2002 року у віці 74 років від інфаркту міокарда.#JamesCoburn #Birthday

🎥 «Вбивство в місті Єллоустоун» (Murder at Yellowstone City), 2022 рік. Режисер Річард Грей.В ролях Томас Джейн, Гебріел Бірн, Ісая Мустафа, Зак МакҐован, Річард Дрейфус.Колишній раб прибуває до міста Єллоустоун, штат Монтана, що зараз перебуває у занепаді, у пошуках місця, яке можна було б назвати домівкою. Того ж дня місцевий золотошукач знаходить золото — і вночі його вбивають… Це попередній вестерн режисера Річарда Грея («Нечестива Трійця»), і він вийшов набагато цікавішим, принаймні перші півтори години. Зав'язка фільму — це справжній детектив з невідомим вбивцею і поступовим наростанням напруги. Також у фільмі достатньо непогано розкриті головні та другорядні персонажі. Навіть коли хтось знаходить вбиту індіанку, про яку ми майже нічого не знаємо, поруч з нею сідає її «прийомний батько» і крізь сльози, всього за пару хвилин, ненав'язливо розповідає про неї все необхідне так, що починаєш співчувати.Все руйнують останні півгодини. Таке враження, що їх знімав хтось інший. Починаючи з відвідування шерифом церкви, в якій ховається підозрюваний, і до останнього пострілу — все виглядає погано: наприклад, персонаж, що стоїть у повний зріст посеред стрілянини і одягає ремінь з кобурою, або те, як під час цього хаосу, коли стріляють з усіх вікон і дверей, несподівано на вулицю вибігає 14-річна дівчина і теж починає стріляти з гвинтівки (єдина з мирних жителів, хто не злякався?), і таке інше...Можна вже з упевненістю казати, що Ричард Грей — режисер сучасних вестернів категорії «Б», бо саме так вони й виглядають. Усе б нічого, якби це були телевізійні фільми, але ж їх показують в кінотеатрах…#MurderatYellowstoneCity #IsaiahMustafa #ZachMcGowan #ThomasJane #GabrielByrne #RichardDreyfuss #RichardGray

🎥 «Нечестива Трійця» (The Unholy Trinity), 2024 рік. Режисер Річард Грей.В ролях Пірс Броснан, Семюел Л. Джексон і Брендон Лессард.Поховані таємниці маленького містечка «Трініті» в Монтані 1870-х років провокують спалах насильства, коли молодий чоловік Генрі Бродвей повертається, щоб помститися за батька, і опиняється між трьох вогнів: з одного боку це нещодавно призначений шериф Габріель Дав, який рішуче налаштований підтримувати порядок, з іншого боку - купка незадоволених його призначенням мешканців міста, яким потрібен цап-відбувайло, з третього - таємничий незнайомець, який шукає заховане золото і здатен убити будь-кого, хто опиниться на його шляху… Попри завищені очікування, фільм вийшов посереднім. Броснан і Джексон грають гарно, але сценарій доволі сирий і купа персонажів залишилися не розкритими, як наприклад Нора Бентон (її зіграла молода актриса Ізабелла Рубі), яку двоє бандитів називають сестрою і тягають усюди за собою. У неї розбите й опухле обличчя, лише дві-три репліки за весь фільм, вона ненавидить усіх бандитів і, можливо, зовсім не є їхньою сестрою. Її героїня взялася нізвідки й так само зникає під кінець. Вона навіть робить один рятівний постріл, проте, якщо її прибрати з фільму, то цей постріл міг зробити будь-хто інший. З цікавого: на рахунку Ізабелли лише два фільми, і обидва — вестерни (перший — «Убивство в місті Єлоустоун», 2022 рік).В «Нечестивій Трійці» присутній справді напружений момент, коли «таємничий незнайомець», скориставшись відсутністю шерифа в місті, відвідує в порожньому будинку його дружину. Нам уже показали, наскільки він може бути безжальним, тому немає жодних сумнівів щодо його намірів. Напруга наростає з кожною хвилиною, поки він, прикидаючись допитливим простаком, вивідує в неї потрібну інформацію, ховаючи холодну зброю. Нажаль, це єдина сцена в фільмі з такою напругою.«Нечестива Трійця» скоріше виглядає як телевізійна постановка, або навіть як пілот до майбутнього серіалу, який ми ніколи не побачимо.Ще трохи цікавого: в фільмі знялися Періс Броснан — син Пірса Броснана, і Етан Пек — онук Грегорі Пека («Золото Маккени», «Стрілець»).#TheUnholyTrinity #PierceBrosnan #SamuelJackson #BrandonLessard #RichardGray

19 серпня акторові Метью Перрі мало виповнитися 56 років. Згадав єдиний його фільм, який відповідає тематиці каналу.🎥«Майже герої» (Almost Heroes), 1998 рік. Комедія режисера Крістофера Геста.В головних ролях Кріс Фарлі, Метью Перрі, Ліза Барбашія.1804 рік. Пихатий аристократ Леслі Едвардс (Метью Перрі), та галасливий Бартолом'ю Гант (Кріс Фарлі) змагаються зі знаменитою експедицією Льюіса і Кларка, щоб першими нанести на карту шлях через невідомі землі Сполучених Штатів до самого Тихого океану. Едвардс має великі надії та фінансування, але виріс у затишку та мало що знає про дику природу. Саме тому він наймає Ганта, нібито досвідченого слідопита, який виявляється не таким вже й вправним... Це абсурдно, грубо, а іноді просто дурнувато, але водночас це милий і кумедний фільм із безліччю моментів, що викликають сміх, будь то сцена де перелякані члени експедиції починають стріляти з човна в білку, чи те як Кріс Фарлі знову і знову бʼється з орлом, або обидві сцени з індіанцями, чи монолог Метью Перрі після першого поцілунку з Шакіною… Сюжет простий (команда невдах намагається випередити Льюїса та Кларка), але в його основі лежить чарівна історія дружби.Нажаль у Лізи Барбашії замало екранного часу, тож здебільшого вона тут лише прикрашає експедицію своєю присутністю. Актриса зіграла індіанку Шакіну, яка супроводжує головних героїв, що є відсилкою до Сакагавеї з експедиції Льюіса і Кларка.Серед інших другорядних акторів тут є досить смішний Юджин Леві в ролі ревнивого француза і Кевін Дан в ролі іспанця Ідальго, який закоханий у своє волосся. До речі про іспанців — вони всі одягнені як конкістадори, що, мабуть, зроблено виключно для сміху, бо всі інші костюми і реквізит цілком відповідають часу.Кілька цікавих фактів:Це була друга роль співачки, моделі й актриси Лізи Барбашії, відомої також як Ліза Бі. У неї дуже коротка акторська карʼєра: сім ролей в повнометражних фільмах і три - в серіалах.Фільм був знятий восени 1996 року і спочатку мав назву «Едвардс і Гант» (що созвучно з "Льюіс і Кларк"). Його планували випустити влітку 1997 року, але через злиття Turner Broadcasting (яка фінансувала цей фільм) і Time Warner прем'єра була відкладена на рік.На роль Леслі Едвардса, якого зіграв Метью Перрі, розглядалися Г'ю Лорі, Білл Мюррей та Г'ю Грант.Це була остання головна роль Кріса Фарлі, який помер за п'ять місяців до виходу фільму. Однак це не остання його поява на екрані, оскільки Фарлі знявся в епізодичній ролі у фільмі «Брудна робота», що вийшов пізніше того ж року. Якщо ви досі не бачили «Майже героїв», але шукаєте щось дурне та смішне в дусі фільмів з Крісом Фарлі або комедій Мела Брукса, вам має сподобатися цей фільм.#AlmostHeroes #ChrisFarley #MatthewPerry #LisaBarbuscia

«Довгі дні ненависті» (I lunghi giorni dell'odio), також відомий як «Цей чоловік не має померти» (This Man Can’t Die), 1968 рік. Режисер Джанфранко Банданелло.В ролях: Гай Медісон, Люсьєн Бріду, Рік Батталья, Анна Ліотті, Стів Меррік, Розальба Нері.Таємний агент армії США Мартін Бенсон намагається з'ясувати, хто керує бандою контрабандистів зброєю, винних у смерті батьків. Тим часом його молодші брати і сестра потай від шерифа лікують одного з тяжко поранених бандитів, сподіваючись отримати від нього інформацію про інших вбивць їхньої родини... В цьому фільмі Гай Медісон, зірка серіалу 50-х «Пригоди Дикого Білла Гікока», грає Мартіна Бенсона, ветерана Громадянської війни та колишнього бандита, який намагається виправитися, працюючи таємним агентом армії США. Він уже допоміг затримати і стратити трьох членів банди, але змушений продовжувати працювати, щоб дізнатися, хто є лідером контрабандистів, які забезпечують індіанців зброєю та алкоголем.Дізнавшись, хто саме їх зрадив, бандити з'ясовують, де мешкає родина Бенсона, вбивають його батьків і кривдять сестру, яка після цього залишається німою. Коли Деніел, молодший брат Мартіна, знаходить одного з членів банди на межі смерті, він вирішує вилікувати його, щоб дізнатися про інших членів банди і вони з братом могли б помститися (саме звідси ростуть ноги другої назви фільму «Цей чоловік не має померти»).Коли Гай Медісон працював у Голлівуді, крім ролі Дикого Білла Гікока на телебаченні, він знявся в декількох непоганих вестернах категорії B, і бачити його в цій стрічці — справді прикре розчарування. Фільм доволі посередній, на трієчку з мінусом, а стрілянина і особливо кулачні бої погано виглядали б навіть у комедійному вестерні. А ще старша сестра головного героя Сьюзі (Люсьєн Бріду) більшу частину фільму ходить у модних чорних штанах, блузці та в шкіряній куртці, ніби актриса не хотіла переодягатися у реквізит і знімалася в чому прийшла з дому.Єдине, що тут непогане - це музикальний супровід композитора Амедео Томмасі, який хоч і повторюється знову і знову, але не набридає, а скоріше підтримує бажання додивитися фільм до кінця. Трохи схожий на музику Морріконе (що не дивно), а окремі ноти навіть нагадали тему «Апачі» гурту «Тіні».#LongDaysofHate #ThisManCantDie #GianfrancoBaldanello #GuyMadison #LucienneBridou #RikBattaglia #RosalbaNeri #spaghetti

Джиммі Вейклі (Джеймс Кларенс Вейклі, 1914 – 1982) був американським актором, автором пісень, вокалістом кантрі-музики та одним із останніх "співаючих ковбоїв". Протягом 1930-1950-х років він випускав платівки, знімався у вестернах категорії "Б", виступав на радіо та телебаченні, і навіть мав власну серію коміксів. Вейклі володів двома музичними видавничими компаніями в наступні роки та виступав у Grand Ole Opry незадовго до своєї смерті.У 1939 році Вейклі дебютував на екрані у вестерні Роя Роджерса «Сага про Долину Смерті». У 1941 році він з'явився у фільмах Гопалонга Кессіді «Сутінки на стежці» та «Дотримуйся своєї зброї», виконавши такі пісні, як «Самотня гітара», «Моя країна» та «Сутінки на стежці».Вейклі знявся лише в одному фільмі з Джином Отрі, «Серце Ріо-Гранде», 1942 рік. У ті роки його іноді називали "низькобюджетним Отрі". Його відповідь була такою: «Кожен нагадує когось іншого, поки сам не стане кимось. І я б волів, щоб мене порівнювали з Джином Отрі, ніж з кимось іншим. Завдяки Божій милості та Джину Отрі, я зробив кар'єру».Він знявся в головних ролях у 28 вестернах між 1944 і 1949 роками (список додаю в перший комент).#JimmyWakely

Повертаючись до зброї Семюеля Кольта (раніше писав про перший кольт "Патерсон" і другий - двокилограмовий кольт "Вокер"):Зброя Дикого Заходу: Кольт «Драгун».Це був шестизарядний капсульний револьвер 44-го калібру одинарної дії, розроблений Семюелом Кольтом спеціально для кінних стрільців американської армії, відомих як драгуни (dragoons). Він мав вирішити численні недоліки моделі Вокер: велику вагу та схильність до вибухів барабана через великі порохові заряди. Кольт Драгун, хоча й залишався великим револьвером, був легшим та мав коротший барабан зі зменшеною місткістю пороху. Також в в цій моделі був перероблений механізм важеля заряджання, щоб запобігти його падінню та заклинюванню затвора.Хоча кольт Драгун було створено вже після мексикансько-американської війни, він став популярним серед цивільного населення протягом 1850-х і 1860-х років, а також використовувався під час Громадянської війни.Існувало три модифікації кольта Драгун + кишеньковий револьвер Colt Pocket Percussion, пізніше перейменований на Baby Colt Dragoon.Виробництво кольта Драгун тривало з 1848 по 1860 роки, але майже одночасно з ним було розроблено більш легкий і досконалий Colt Ranger, за яким швидко закріпилася інша назва — Colt Navy.#ColtDragoon #Colt #зброя