19 квітня 1930 року в Харкові завершився судовий процес у справі так званої «Спілки визволення України» — вигаданої органами НКВС підпільної антирадянської організації. Процес відбувався в будинку Харківського оперного театру з березня 1930 року і став частиною кампанії проти української інтелігенції. Слідство стверджувало, що організація нібито готувала повалення радянської влади та створення незалежної держави, однак звинувачення будувалися на примусових зізнаннях і не підкріплювалися фактичними доказами.

Серед 45 засуджених були, зокрема, академік Сергій Єфремов, теолог Володимир Чехівський, історик Йосип Гермайзе, літературний критик і письменник Андрій Ніковський, письменниця Марія Прохорова, академік Михайло Слабченко, лікар Микола Кудрицький, мовознавець Михайло Кривинюк, а також інші науковці, педагоги та священнослужителі. Вироки передбачали різні терміни покарання — від умовного до 10 років ув’язнення. Частину засуджених згодом відправили до таборів, інші згодом були репресовані повторно.