Друзі… Мені досі складно підібрати слова. Я завжди намагалася допомагати іншим, а тепер потребую допомоги сама.Це будинок де жила мама. Отой саме дім на Лукʼянівці, який сьогодні миготить у всіх пабліках. Точніше, те, що від нього залишилося.ДСНС встигли маму витягнути просто дивом. Невідомо як. Вона постраждала, але, дякую всім богам, жива — наразі знаходиться в лікарні у важкому стані. А ще більше я вдячна людям, які виявилися поруч та допомогли. Моя мама — вчителька історії України і права. Через місяць їй виповнюється 90 років. І замість спокійної старості, вона залишилася абсолютно без нічого.Покоління наших батьків — не такі як ми. Вони все життя будували навколо місця, яке називали домом. Це прив’язаність не лише до країни, а і до стін квартири, до меблів, до книжок, до фотографій, до всіх тих дрібних речей, які можна вважати мотлохом. А тепер всього того, на що ти покладав життя, що давало тобі сил, просто немає. І я не знаю, як сказати їй, що дому більше немає.Мені дуже боляче. І зараз, хоча мені і незручно, прошу гроші не для себе, а для мами, для того, щоб у неї був маленький куточок, де можна спокійно доживати віку.Буду вдячна за будь-яку допомогу.🔗Посилання на банку💳Номер картки банки:4874 1000 3810 2938Але разом з тим мені страшно думати про тих літніх людей, у яких немає ні дітей, ні близьких, ні можливості попросити про допомогу. У моєї мами є я. Тому якщо ви знаєте таких, то краще допоможіть їм — щоб вони не залишилися на вулиці після цього удару.Ваша Votuma