І коли з ваших вуст пролунає:«Перед Богом обіцяю…» —пам’ятайте: назад дороги вже немає.Рішення серця приймають не в останню мить,а значно раніше — душею, думками, любов’ю.Бо «обіцяю» — це не просто слово.Це велика відповідальність:бути поруч не лише у світлі днів,а й у темряві втомлених вечорів.Не кожен день буде святом.Не кожен рік буде легшим за попередній.Прийдуть мовчання, непорозуміння, втома,і хвилини, коли здаватиметься,що сили вже немає.Та врятують тихі розмовиз коханою людиною на заході сонця.Теплі долоні.Щирі слова.Уміння не лише слухати —а чути.Найголовніше —вчасно обійняти,зрозуміти без зайвих слів,підтримати, коли важко на душі,і не боятися визнавати свої помилки.Бо любов — це не про ідеальність.Любов — це щоденний вибірзалишатися одне для одного домом.Кожен із нас носить у собісвій біль, свої страхи,розчарування й виснаження.І саме тому так важливоберегти ніжність у словах,повагу в суперечкахі тепло у погляді навіть після років разом.Діти — це велике щастя,але серед турбот і буднівне дайте загубитися вашому коханню.Не дозволяйте йому зникнути з горизонту ваших сердець.Бо саме любов чоловіка й жінкистворює ту тишу й силу дому,в якій щасливо ростуть діти.Кохайте не голосно — а глибоко.Бережіть одне одного.Говоріть про почуття.Танцюйте на кухні без причини.Тримайтеся за руки навіть після сварок.І нехай через багато роківу ваших очах буде те саме світло,з якого колись почалася ваша любов.