Дива віри на війні, частина 2

Групу бійців підрозділу «Рота Ісуса Христа» ворог виявив у своєму тилу. Протягом шести годин на відкритій місцевості їх безперервно атакували дрони.

«Весь цей час у молитві я просив про диво. Коли мінометним снарядом знесло шматок нашої термоковдри, ховатися стало ніде»,

— згадує «Грек».

На позицію бійців скинули дві термобаричні гранати, але жодна не розірвалася. Це стало сигналом діяти: група ризикнула йти вночі нерозвіданим маршрутом через мінне поле.

Попереду чекали вісім кілометрів важкого шляху.
«Ми йшли виснажені й поранені. У групі був повністю засліплений боєць із розірваними перетинками, в іншого підтікав турнікет. Мені уламки пройшли вище ноги, але рану припекло, і вона не кровоточила. Ми бігли, повзли через хащі та колючий дріт, а міни проскочили навмання»,

— розповідає «Конаш».

О 10:00 група успішно евакуювалася. Всупереч усім шансам бійці вижили на самій лінії оборони ворога.

Попереду чекало тривале лікування. «Зневіри не було. Навіть у шпиталі відчувалася присутність Господа через підтримку волонтерів і людей поруч»,

— додає «Грек».

Лікарі давали невтішні прогнози: видалення правого ока й 90% ймовірності втрати лівого. Проте сталося диво — на операційному столі праве око раптом почало реагувати на світло.

Усі бійці відновилися, а «Греку» повернулося 79% зору. Зараз вони продовжують боронити Україну у складі «Християнського Корпусу».

Все на славу Божу!

ХРИСТИЯНСЬКИЙ КОРПУС