«Я тут, щоб мої діти не бачили того жаху війни, який окупанти принесли на нашу землю», — історія військової зі сталевої сотки на псевдо "Фотинія"🇺🇦✨Світлана із селища Колки на Волині. 🤝 Свою службу вона розпочала на посаді кухаря у Луцькому батальйоні ТрО у травні 2022.«На той момент я була переконана, що насичений солдат забезпечує 50% успіху», — зазначає Світлана.Згодом «Фотинія» перейшла до групи цивільно-військового співробітництва. Там вона отримала офіцерське звання та новий напрям діяльності — начальник секції цивільно-військового співробітництва мотопіхотного батальйону 100-ї ОМБр. 🪖🤝Її діяльність полягає не лише у документальному оформленні чи координації, а насамперед, робота з людьми: підтримка побратимів, допомога цивільному населенню, супровід родин полонених, загиблих та зниклих безвісти, а також піклування про військових, які проходять лікування. 🏥❤️Вона також усвідомлює, що після війни обсяг роботи не зменшиться. Українським військовослужбовцям знадобиться серйозна психологічна підтримка, і вона готова бути серед тих, хто допомагатиме відновлювати не лише міста, а й людські душі. 🧠🌱🟢Сайт🟢Telegram🟢Instagram