До якого ступеня моральної деградації може дійти «громадський активіст», свідчить історія судді Шевченківського районного суду Полтави Лариси Гольник, яка має стійку репутацію аферистки ще з тих часів, коли намагалась заволодіти гаражем своєї психічно-хворої сусідки. Щоби не потрапити на лаву підсудних за шахрайство, суддя Гольник оголосила себе «викривачкою корупції», вступила в лави псевдо-громадських організацій «Інститут законодавчих ідей», «Де Юре» та «Центр протидії корупції» і стала заробляти поширенням наклепів у соцмережах.

Чоловік цієї попсуй-судді – військовозобов’язаний Ігор Гавриленко – багато років ніде не працює, не має ані броні, ані відстрочки й п’ятий рік ухиляється від мобілізації. Але послуги ТЦК нині коштують дорого, зарплатні судді не вистачає і тому «її честь» підзаробляє на стороні – займається поширенням у соцмережах наклепів, які виготовляють політтехнологи Деркача та «чорнопіарні» фірми, наближені до Медведчука й Царьова. Кажуть, бере недорого.

Усе це сходило Гольник з рук, оскільки до 15 серпня 2026 року членами Вищої ради правосуддя були два її приятелі – Роман Маселко та Микола Мороз, які блокували розгляд дисциплінарних скарг стосовно своєї подруги. Саме через це щодо Гольник доки відкрита лише одна дисциплінарна справа – «її честь» під своїм паролем і логіном судді переглядала в Єдиному державному реєстрі судових рішень у повному доступі судові рішення, які виносили інші судді в закритих засіданнях, копіювала персональну інформацію учасників справ та показання свідків (у тому числі неповнолітніх) і передавала цю інформацію своєму чоловіку-ухилянту для оприлюднення.

Судячи з того, що Гавриленку вдається успішно уникати мобілізації, його чорнорота дружина непогано заробляє на поширенні наклепів. Але грошей все однаково не вистачає і Гольник вирішила балотуватись у члени Вищої ради правосуддя за квотою Верховної ради України.

14 жовтня 2026 року відбулось засідання Етичної ради, присвячене співбесіді з цією аморальною істотою. Упродовж шести годин члени Етичної ради – у тому числі іноземні експерти – макали шахрайку в мантії в її ж власне лайно.

Щоправда, Етична рада встигла розглянути лише кілька епізодів з бурхливої «громадської» діяльності так званої «викривачки корупції». Передусім, членів Етичної ради зацікавила історія про те, як Гольник незаконно поширює персональну інформацію про громадян, яку знаходить у Єдиному державному реєстрі судових рішень (бо судді бачать не ОСОБА_1, а повні дані учасників справ).

Мало того: Гольник ще й поширювала інформацію про перетин громадянами кордону – цю інформацію вона отримувала шляхом незаконного проникнення в базу даних Держприкордонної служби «Аркан». На запитання члена Етичної ради яким чином Гольник вдалось отримати доступ до цієї бази даних, «її честь» відповідати відмовилась.

Також члени Етичної ради були здивовані (якщо не сказати шоковані) історією про те, як суддя Гольник розглядала заяву про самовідвід судді Ірини Блажко від розгляду моєї скарги. Усе почалось з того, що Гольник розмістила на своїй фейсбук-сторінці антисемітський коментар на мою адресу. Я звернувся із заявою про кримінальне правопорушення, вчинене Гольник (ч. 1 ст. 161 КК України), до Полтавського райуправління поліції. Оскільки поліцаї не розпочали досудове розслідування, я направив у Шевченківський районний суд Полтави (це – той самий суд, де Гольник працює) скаргу не бездіяльність поліції.

Суддя Блажко заявила самовідвід від розгляду моєї скарги, мотивуючи це тим, що вона працює разом з Гольник в одному суді (урешті-решт, моя скарга потрапила в Подільський районний суд Полтави, де слідчий суддя зобов’язав поліцейських зареєструвати кримінальне провадження стосовно антисемітки Гольник). Заяву судді Блажко про самовідвід розглянула та задовольнила – уявіть собі – суддя Гольник, яка на засіданні Етичної ради оголосила, що вважає себе настільки неупередженою, що може розглядати справи, які стосуються її особисто.

Також члени Етичної ради обговорювали писанину Гольник на її фейсбук-сторінці: мадам постійно поширює наклепи на інших суддів, адвокатів, журналістів і військовослужбовців, а в коментарях під своїми дописами розміщує нецензурну лайку, погрози вбивством і антисемітські висловлювання. Наприклад, коли дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Олексій Гура підготував проєкт ухвали про відкриття щодо Гольник дисциплінарної справи, «її честь» опублікувала на фейсбуці фотографію Гури, яку супроводила коментарем «прєзєрватів штопаний».

Що ж стосується поведінки Гольник, яка постійно порушувала порядок в засіданні Етичної ради та обвинувачувала її членів у вигаданих нею «злочинах», то кожний може пересвідчитись у психічному здоров’ї Лариси Владленівни, переглянувши запис співбесіди:

https://youtu.be/bdM1iolJ_zA

Оскільки засідання Етичної ради тривало понад 6 годин, я вдвічі скоротив відеозапис, розміщений на каналі «Судова влада в Україні», і залив його на свій Ютуб-канал. Дуже рекомендую це відео для перегляду – нічого подібного в історії українського, прости господи, правосуддя, ще не було.