Володимир Путейко, «У парторга». Полотно, олія, 1954 рік***Історія початку 1980-х років – про те, як на теренах Радянської України зароджувався фемінізм.Капітан Боярський любив виступати на партійних зборах. І ось йдуть у клубі полкові збори, у президії – представники округу, дивізії, жінка-бібліотекар. На трибуні – Боярський: – Товариші комуністи! З дисципліною в нас ще в окремих випадках ситуація не дуже. Спостерігається, вибачаюсь за вислів, формений бардак. Ось сьогодні йду я в роту – і тут підйом. Солдати вискакують з казарми, біжать, вибачаюсь за вислів, до туалету, обступають його з усіх боків і сцуть! Всередину ніхто не заходить, усі зовні сцуть прямо на стіни! Я підходжу до старшини й кажу: «Дубино, – вибачаюсь за вислів, – розпустив солдатів! Скоро вони тобі, роз’їбаю, на голову срати почнуть, а тобі хоч би хуй!». – Комуніст Боярський! – перериває його голова партійних зборів, стукаючи олівцем по графину. – Тут – жінки!Боярський здивовано дивиться на голову зборів: – І що з того? Вони такі ж комуністи!Підписатися | Зворотній зв'язок