28 листопада 2025 року видання Дзеркало тижня з посиланням на власні джерела повідомило суспільство про те, що Андрію Єрмаку готується повідомлення про підозру. Другим інсайдом, який повідомило видання, стала інформація про обізнаність Зеленського з тим, що керівнику його Офісу готується підозра, і що цю інформацію йому повідомили очільники антикорупційних органів. Мова про Кривоноса і Клименка. У мене немає жодних сумнівів у тому, що саме в такому вигляді Клименко і повідомляв це Дзеркалу тижня, адже у вузьких професійних і журналістських колах давно відомо, хто є тим самим джерелом для подібних публікацій. І мова навіть не про те, що в здоровій правовій системі очільники правоохоронних органів не попереджають про підготовку підозри нікого - навіть Президента. Мова про брехню як норму комунікації з суспільством, яку взяли на озброєння і Клименко, і Кривонос. Брехня конкурсним комісіям при номінуванні на посади і приховування фактів фіктивного усиновлення чужої дитини задля уникнення покарання; брехня про угоди зі слідством, внаслідок яких держава втрачає колосальні ресурси, а винні не тільки повертають собі награбоване, а й не несуть жодного покарання, обмежуючись легким переляком; брехня про власні рейтинги і реальні результати аудиту НАБУ, а також відсутність аудиту САП - і так далі.Але брехня про підготовку підозри Єрмаку - це інше. Це щось на кшталт зрадженої мрії. Тієї мрії, за яку виходили люди з картонками, навіть не розбираючись, що таке НАБУ і САП.

Повторюся: мова не про право і не про законність. Я не здивуюся, якщо щодо Єрмака і немає жодних доказів його причетності до чогось. Я про інше - про двох людей, Кривоноса і Клименка, які заблукали у всесвіті інтриг і суцільної брехні, і ще кількох перспективних фігурантів і членкинь на правах заступників, які переплутали країну, в інтересах якої мали працювати, зробивши брехню, маніпуляції та інтриги самоціллю власного виживання.Прозріння прийде. І до журналістів. І до суспільства.