Під рубрикою «Дембельський альбом».У червні 2022 року ми ще не знали, що таке справжня війна, хоча в нашій роті вже були й поранені, і загиблі, і полонений (Антон повернувся з полону лише в травні 2025-го). Ми під артилерійськими обстрілами завершували зведення лінії оборони біля Миколаєва та раділи літу, квітам і синьому небу... До справжньої війни нам залишались лічені дні...Зліва на фото – Єгор Биков, невдовзі йому дадуться взнаки старі травми (Єгор – циркач і по життю, і по дружньому прізвиську) і він буде звільнений з військової служби. Праворуч на фото – Сергій Нянько, мій земляк (Сергій з Макіївки, я з Донецька) і, мабуть, найближчий мій товариш у взводі. Сергій загине під Нью-Йорком 6 липня 2024-го разом з Санею Першиним (також з мого взводу) та Ігорем Воронкою – співаком, заслуженим артистом України. Тіло Сані вдалось за кілька днів по тому винести з позиції, а Сергій та Ігор залишились у бліндажі, засипні колодами.Фотографії зроблені в червні 2022 року в точці з координатами 46°46'22.0"N 32°01'28.4"E#дембельський_альбом