Під рубрикою «Дембельський альбом».Червень 2022 року. Миколаївський напрямок (неподалік с.Прибузьке). На позицію нашого взводного опорного пункту любили приїздити артилеристи – постріляти з причепних гармат чи «Граду» й швиденько з’їба…, перепрошую, уїхати. Після чого по нас добряче прилітало.За це артилеристів ми не любили й намагались їх прогнати. Виняток становив лише розрахунок американської гаубиці М777, який нам залишав тубуси від відстріляних снарядів. У цих тубусах (вони доволі герметичні) ми зберігали солярку, яку вдавалось урвати в Миколаєві.Палива в батальйоні майже не було, але на заправках у Миколаєві, коли з’являлись солярка чи бензин, військовослужбовцям в обмін на фотографію військового квитка безкоштовно видавали 30 літрів в руки. У таких випадках ми брали тубуси й колективом у 5-6 чоловік під орудою командира взводу Федоровича їхали в Миколаїв поповнювати запаси.Фотографії зроблені в точці з координатами 46°46'22.0"N 32°01'28.4"E#дембельський_альбомПідписатися на «Записки пасквілянта»