The Voicer

Німеччина починає боротись з мігрантами? - UnHerdПоки ХДС Фрідріха Мерца веде коаліційні переговори з СДПН, глава Федерального відомства з міграції та біженців Ганс-Екгард Зоммер закликав до повного перегляду системи надання притулку. Він запропонував заборонити мігрантам подавати заявки на кордоні, що припинило б практику, коли достатньо сказати «притулок», щоб отримати житло й соцдопомогу. За його словами, нинішня система шкодить як мігрантам, так і німецькому суспільству. Навантаження на соціальні служби зростає, школи, лікарні й житловий сектор перевантажені. Політики з центру, як депутатка від ХДС Серап Гюлер, також критикують систему — вона вважає, що нині занадто багато людей отримують допомогу, нічого не даючи взамін. Але реалізувати реформу непросто. Німеччина межує з дев’ятьма країнами, і жодна не хоче приймати біженців, яких не впустять до Німеччини. Введення контролю на кордоні в межах Шенгену завдасть удару по економіці, а поліція вимагає щонайменше 10 тисяч нових працівників. Надія на реформу пов’язана з новим Пактом про міграцію ЄС, який має набути чинності в 2026 році. Він передбачає швидку обробку заяв на зовнішніх кордонах та прискорене видворення відмовлених. Проте Зоммер скептично оцінює перспективи — раніше країни й старих правил не дотримувалися. Щоб реально обмежити кількість мігрантів, доведеться змінювати Конституцію, Женевську конвенцію та європейські угоди. За словами Зоммера, гуманність нинішньої системи — ілюзія, бо вона створює хаос, сприяє нелегальній міграції та шкодить як біженцям, так і суспільству. Чи зможе нова коаліція знайти політичну волю для таких радикальних змін? На тлі війни в Україні, економічного спаду, відновлення армії та торговельного тиску США, питання імміграції — лише одне з багатьох. Тим часом рейтинг ХДС падає, а антиімміграційна АдН вже дихає в потилицю.The Voicer | Підтримати

"Справа Ле Пен" — тріумф справедливості чи демократичний скандал? - Quillette3 квітня 2025 року французький кримінальний суд виніс рішення, яке сколихнуло політичний світ Франції: Марін Ле Пен, лідерку партії "Національне об’єднання", засудили за розтрату понад 4 мільйонів євро з фондів Європейського парламенту у 2004–2016 роках. Суд встановив, що ці кошти, призначені для роботи парламентських помічників у Брюсселі чи Страсбурзі, незаконно використовувалися для фінансування діяльності її партії у Франції. Ле Пен отримала штраф у 250 000 євро, умовне ув’язнення та заборону обіймати державні посади протягом п’яти років. Це рішення фактично виключає її з президентських перегонів 2027 року — мети, до якої вона йшла роками, посівши друге місце у 2022 році з невеликим відривом від Еммануеля Макрона.Ле Пен відкидає звинувачення, називаючи їх "політичним переслідуванням" з боку "ліберальної еліти", що прагне усунути її як загрозу. Її прихильники, які становлять 30–35% електорату, вважають процес упередженим і обіцяють масові протести, стверджуючи, що це атака на демократію. Вона вже оголосила про апеляцію, обіцяючи "боротися до кінця", а її риторика мучениці може лише зміцнити підтримку.Для одних вирок — перемога верховенства права: Ле Пен, яка боролася з "корумпованою елітою", сама порушила закон. Для інших — скандал, адже суд, а не виборці, усуває популярного кандидата, підриваючи демократичний вибір. Ультраправі активісти закликають до "революції", а заборона може навіть посилити партію, якщо з’явиться новий лідер, який успадкує її ідеї антиімміграційної політики та євроскептицизму.У Брюсселі рішення вітають як удар по популізму, але в США консерватори порівнюють його зі справами Трампа, вбачаючи придушення опозиції. Апеляція затягне невизначеність, а Франція, де Макрон слабшає, а ліві роздроблені, готується до напруги перед 2027 роком. Справедливість це чи антидемократичний хід — залежить від того, кому вірити: судам чи народу.The Voicer | Підтримати

Холод між Європою і Трампом з часом зникне, — The TelegraphРозбіжності між США та Європою можуть здаватися нездоланними. Сьогодні не бракує прогнозів про неминучий розрив НАТО, який вигідний правителю РФ Путіну. Проте ця напруженість, швидше за все, носить тимчасовий характер.З одного боку, нинішня криза в Альянсі може виявитися навіть корисною. Протягом десятиліть відносини між США та Європою будувалися на застарілих механізмах післявоєнної безпеки, коли Європа значною мірою покладалася на американські гарантії. Росія залишалася уявним ворогом, на загрозі якого тримався цей союз. Але з розпадом СРСР стало зрозуміло, що наддержавний статус Москви був значною мірою блефом.Попри це, європейські країни продовжували наголошувати на російській загрозі, частково, щоб зберігати підтримку США. Американські військові та розвідка, своєю чергою, також зацікавлені у підтриманні цієї ідеї — адже їхня робота полягає у виявленні загроз.Проте переосмислення ситуації вже давно назріло. Росія, безумовно, становить небезпеку для України, Грузії та Молдови, однак у глобальному масштабі її вплив слабший, ніж будь-коли за останні століття. Кремль разом зі своїм клієнтським режимом у Білорусі є залишками 19-го століття. Путін та його оточення чудово розуміють, що їхня влада може значно послабитися, якщо Україна досягне успіху, а її економіка наздожене інші східноєвропейські країни, які вже вийшли з-під впливу Москви.Тому, попри риторику Путіна про повний контроль над ситуацією, це переважно ілюзія. У Європі є дві ядерні держави та щонайменше чотири країни з ВВП вищим за російський. Отже, якщо США змусять Європу взяти на себе більше відповідальності, континент здатен самостійно протистояти загрозам з боку Москви.Тим часом для США стратегічно доцільніше зосередитися на Китаї — своєму головному геополітичному супернику. Недопущення конфлікту навколо Тайваню в інтересах не лише Америки, а й Європи.Незважаючи на поточну кризу, США та ЄС залишаються глибоко економічно взаємозалежними. Європа — один із найбільших торговельних партнерів Америки. Тому, навіть якщо Трамп наполягає на перерозподілі оборонного навантаження, він не може дозволити собі повністю відштовхнути європейських партнерів без шкоди для стратегічних інтересів США.Ба більше, навіть якщо він спробує, Конгрес навряд чи дозволить зробити радикальні кроки, на кшталт виходу з НАТО, наголошує експерт. Тим часом європейські країни дедалі більше інвестують у власну оборону, що лише підвищує їхню цінність для США.Щодо економіки, позиція Трампа з питань мит і України часто суперечить позиції впливових республіканців. Незважаючи на тимчасове замовчування цієї опозиції, вона, ймовірно, відновить свої позиції, особливо коли президентська популярність почне падати.The Voicer | Підтримати

Як зміниться світ після впровадження Трампом мит? - UnHerdУ 1971 році міністр фінансів США Джон Конналі переконав президента Ніксона здійснити радикальний економічний маневр, відомий як "шок Ніксона". Цей крок передбачав демонтаж Бреттон-Вудської системи, що призвело до глобальної фінансової нестабільності, але зрештою зміцнило американську гегемонію. Пол Волкер, один із ідеологів цієї політики, відкрито заявляв, що контрольований розпад світової економіки є виправданою метою.Сьогодні Трамп запроваджує власний "шок", змушуючи світ пристосовуватися до нових тарифів і змін у торговельній політиці США. Багато хто вважає його дії безпрецедентними, але історія доводить протилежне. "Шок Ніксона" свого часу був значно руйнівнішим, але став основою для неоліберальної економічної моделі, яка панувала кілька десятиліть.Як і Ніксон, Трамп намагається зберегти домінування США, проте замість фінансової дерегуляції робить ставку на мита та економічний тиск. Якщо його стратегія виявиться такою ж ефективною, як дії Ніксона, світ може вступити в нову епоху – з ослабленням неолібералізму, зростанням ролі технологічних платформ і цифрової економіки, а також загостренням суперництва між США та BRICS.Кожне покоління вважає, що живе у часи великих змін, але сьогодні дійсно відчувається наближення нового світового порядку. Якщо Ніксон колись змінив світ, зробивши його більш нестабільним і жорстоким, Трамп може зробити це знову.The Voicer | Підтримати

Майкл Волц потрапив у новий скандал: використання особистої Gmail для обговорення чутливих тем, – The Washington PostЧлени Ради національної безпеки президента Дональда Трампа, у тому числі радник з національної безпеки Майкл Волц, використовували особисті акаунти Gmail для офіційних урядових справ. Про це повідомляє The Washington Post.За інформацією видання, внутрішнє електронне листування показує, що старший помічник Волца використовував Gmail для обговорення чутливих тем (у тому числі військових позицій і систем озброєння США) з чиновниками інших відомств, які використовували урядові акаунти.Сам Майкл Волц отримував робочі документи, в тому числі свій графік, на особисту електронну пошту і час від часу копіював текст у Signal, щоб координувати зустрічі.Експерти з кібербезпеки вважають, що використання комерційних сервісів електронної пошти високопосадовцями органів національної безпеки (особливо для потенційно конфіденційної або обмеженої в часі інформації) є серйозною вразливістю. Такі платформи не мають наскрізного шифрування і посиленого захисту, властивого урядовим системам зв'язку.Нагадаємо, нещодавно радник президента США з національної безпеки Майкл Волц втрапив в скандал, пов'язаний із використання месенджера Signal, – зокрема, з’ясувалося, що він обговорював у Signal удари по єменських хуситах і навіть питання війни в Україні.The Voicer | Підтримати

Як угода про припинення вогню в Чорному морі може нашкодити Україні, - Newsweek Вашингтон представив запропоноване припинення вогню в Чорному морі як доказ дипломатичного успіху, але Київ та його союзники побоюються, що Росія отримає перевагу під час нього.Після переговорів у Саудівській Аравії держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон оцінює пропозиції Москви, яка "в принципі" погодилася на угоду. Вона передбачає припинення використання комерційних суден у військових цілях, але Кремль вимагає зняття санкцій, на що США дивиться позитивно.Українські політики стурбовані відсутністю гарантій безпеки портів, а експерти застерігають, що угода може відновити вплив Чорноморського флоту РФ, який зусиллями українських військ був майже "загнаний" у порти.Радник з нацбезпеки США Майк Волц заявив, що мета угоди — відновлення судноплавства та припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Проте Україна вже налагодила власний маршрут для експорту зерна, а Москва може використати угоду, щоб виграти час для нових військових дій.The Voicer | Підтримати

Як Європа може завдати удару по економіці Росії, - The EconomistНавіть якщо Америка зніме санкції, у старого континенту є свої важелі впливу.Сподіваючись на швидку нормалізацію відносин зі Сполученими Штатами, Кремль запитує у російських компаній, які санкції вони хотіли б, щоб Вашингтон скасував першими. Америка, схоже, налаштована сприяти цьому: минулого тижня спецпредставник Білого дому Стів Віткофф заявив, що пом'якшення санкцій можливе після досягнення режиму припинення вогню в Україні.25 березня Росія погодилася забезпечити безпечне судноплавство в Чорному морі — якщо Захід зніме санкції з компаній, які нібито обслуговують її сільськогосподарську галузь (включно з банком, що також фінансував російський експорт нафти).На Росію накладено більше західних санкцій, ніж на наступні шість країн-цілей разом узятих. Америка самостійно запровадила майже 6500 обмежень із лютого 2022 року, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Європа пішла ще далі. Багато санкцій спрямовані проти осіб, близьких до Путіна, блокуючи їхні активи на Заході. Інші вдарили по російських галузях, таких як енергетика, оборонна промисловість і фінанси, обмеживши доступ до технологій, західних ринків і доларових платежів. Саме ці санкції Кремль прагне скасувати.Хоча Америка може бути готова до послаблення санкцій, у Європі такі розмови залишаються табу. Якщо США скасують санкції, Європа може вирішити зберегти їх. Деякі експерти припускають, що це не матиме значного впливу, оскільки Росії потрібен доступ саме до американських технологій, валюти та платіжних мереж. Однак аналіз свідчить про протилежне: без підтримки Європи торгівля Росії, її доступ до платіжних систем і можливість залучення інвестицій залишаться значно обмеженими.The Voicer | Підтримати

Трампівські мита на канадську деревину загрожують США дефіцитом туалетного паперу, - BloombergАдміністрація Дональда Трампа планує майже подвоїти мито на канадську хвойну деревину до 27%, а додаткові збори можуть підняти ставку вище 50%. Це може серйозно вдарити по постачанню північної вибіленої хвойної крафт-пульпи (NBSK) – ключового компонента для виробництва туалетного паперу та паперових рушників.Експерти попереджають, що 30% американського туалетного паперу та 50% паперових рушників містять NBSK, яку США переважно імпортують з Канади. Якщо канадські заводи закриються через нестачу сировини, замінити їх продукцію буде неможливо, оскільки американські альтернативи не мають потрібної міцності.Окрім дефіциту, можливе різке зростання цін на туалетний папір. Подібна ситуація вже була під час пандемії, коли полиці магазинів залишалися порожніми через панічні закупівлі.Водночас збільшення мита може зупинити роботу канадських лісопилок, що призведе до скорочення постачання деревної тріски, необхідної для виробництва пульпи.У результаті торговельна війна може завдати удару не тільки по Канаді, а й по американських споживачах, які ризикують залишитися без важливих товарів або платити за них значно більше.The Voicer | Підтримати

Звукова зброя? Чим розганяли протести в Сербії?Всі ж бачили, як у Сербії розганяли мітингувальників за допомогою якоїсь звукової зброї? Там поліцейські використали якийсь прилад, який змусив протестувальників розбігатися в різні боки без видимих ​​причин.Ми, зізнаємося, не дуже розуміємось на «звуковій зброї», тому пошукали в інтернеті і переказуємо вам те, що знайшли. Цікаво, що основну частину інформації можна взяти з російського сайту, який позиціонує себе як опозиційний і переймається в статті про те, чи немає такої зброї в РФ.Отже, судячи з знімків із Сербії, для розгону демонстрантів поліція застосувала акустичні пристрої LRAD-450XL та LRAD-100X виробництва американської Genasys. Ми вам спеціально знайшли відео в ютуб із презентацією, як ця штука взагалі працює.На своєму сайті Genasys пропонує широкий набір пристроїв різної потужності та різного призначення. Той, що, ймовірно, використовували в Сербії, оснащений mp3-плеєром і можливістю на ходу записувати голос з мікрофона. Результат можна потім відтворювати з величезною гучністю. Все, що ви скажете за допомогою цього динаміка, буде чутно на дистанції до 1,7 км.Цікаво, що таку штуку використовують не вперше. Ще у 2005 році акустичні випромінювачі LRAD використовували для захисту кораблів. Вони змогли відігнати сомалійських піратів від круїзного лайнера Seabourn Spirit.А у 2009 році цю штуку використали для розгону протестів під час саміту G20 в Піттсбурзі. Неподалік мітингу проходила Карен Пайпер, яка, як стверджується, навіть не брала участі в акціях. Через вплив LRAD Карен отримала постійне порушення слуху та згодом змогла відсудити у мерії 200 тисяч доларів компенсації.І так, Росія теж таке має. Вони здогадалися схожу штуку помістити в щит. Називається система «Шепіт», але поки що не було інформації про її використання.#Інше | The Voicer | Підтримати

Препарат для схуднення може стати зброєю війни, – Financial TimesЧи може препарат для схуднення стати геополітичною розмінною монетою? Колись це питання могло здатися абсурдним. Але не зараз, пише Джилліан Тетт, оглядачка Financial Times.Коли президент США Дональд Трамп після свого обрання висунув ідею купити Гренландію у Данії, в Інтернеті почали ширитися чутки про те, що данський уряд у відповідь може спонукати Novo Nordisk, датську компанію, що розробляє ліки від діабету та для схуднення Ozempic і Wegovy, підвищити ціни для американських клієнтів на 500%. То був фейк. Але на початку цього місяця Ларс Фруергаард Йоргенсен, генеральний директор компанії, попередив, що торгова війна Трампа може призвести до підвищення цін на ліки. Одна з ідей, яка шириться в екосистемі Трампа, полягає в тому, що ліки можуть стати розмінною монетою в майбутніх переговорах з Данією.Можливо США наполягатимуть на придбанні компанії передусім через те, що багато американських виборців користуються Ozempic. Іншою тактикою, за даними співрозмовника авторки в американському уряді, може стати вимога ревальвації крони, щоб тримати Данію прив'язаною до доларових фінансів.Чи станеться це? У це важко повірити, і багато чинників ще можуть завадити Трампу. Однак варто звернути увагу на три практичні моменти.По-перше: як зазначив цього тижня Ілон Маск, так зване «вікно Овертона» – або рамки для політичних ідей – швидко розширюється; нічого не можна виключати. По-друге, команда Трампа хоче розширити свої важелі впливу на переговори, змішуючи економічні, фінансові, торговельні, технологічні питання та питання національної безпеки у спосіб, який є чужим для будь-кого, хто навчався за програмою MBA 20-го століття - або й, зрештою, для економіки.По-третє, те, як деякі радники Трампа уявляють собі суперництво великих держав, студентам, котрі вивчали історію Центральної Азії, здається напрочуд знайомим. Нуук, столиця Гренландії, – це версія Самарканда або Кабула XXI століття, а Оземпік схожий на шафран.The Voicer | Підтримати