The Voicer

Удар по Ірану - найбільший і найризикованіший зовнішньополітичний крок ТрампаReuters вважають, що рішення Дональда Трампа завдати удару по ядерних об’єктах Ірану стало найбільшим зовнішньополітичним ризиком його президентства. Попри роки антивоєнної риторики, він безпосередньо втягнув США у великий конфлікт на Близькому Сході — вперше з часів Іраку.Атака відбулася після тижнів ізраїльських ударів і була спрямована навіть на найзахищеніший об'єкт — Фордо. Трамп заявив про "великий успіх", проте деякі аналітики вважають, що Іран встиг підготуватися до атаки.В будь-якому разі експерти попереджають: хоча програму Ірану це й може відкинути назад, її повністю не знищено. Іран зберігає знання і мотивацію, а удари можуть лише посилити його бажання здобути ядерну зброю як засіб стримування.У відповідь Тегеран може вдатися до асиметричних атак: обстрілювати Ізраїль, перекрити Ормузьку протоку (ключовий маршрут для нафти), атакувати американські бази або використати проксі-сили. Це може затягнути США у тривалу війну — саме те, чого Трамп обіцяв уникати.Деякі аналітики попереджають про ризик "місійного розширення" — тобто спокуси перейти від ударів до спроби змінити режим в Ірані. Це не лише небезпечно, а й політично ризиковано: Трамп вже стикається з критикою демократів і частини свого MAGA-електорату.І хоча Білий дім натякає на готовність до подальших переговорів, Іран наразі демонструє готовність до опору. Як сказав один аналітик: це відкриває нову фазу 46-річної ворожнечі США та Ірану, а не завершує її.Трамп «повернувся до війни». І тепер його гасло "мир через силу" зазнає найсерйознішого випробування.The Voicer | Підтримати

Трамп не має терпіння для мируForeign Policy намагаються пояснити, чому імпульсивний президент не виконує свої обіцянки щодо припинення війн.Хоч Дональд Трамп часто говорить про завершення воєн і спирається на антивоєнний електорат, йому не вдається втілити ці обіцянки. Причина — не у відсутності намірів, а в його підході до дипломатії, який несумісний із реальністю сучасних конфліктів.Трамп очікує швидких рішень і результатів за лічені дні. Його уявлення про миротворчість — це бізнес-підхід «уклав угоду — і поїхали далі». Але міжнародні конфлікти не працюють за логікою нерухомості. Вони ґрунтуються на глибоких ідеологічних, історичних і безпекових суперечностях, які не вирішуються одним жорстким торгом.Команда Трампа ігнорує експертизу: дипломатам бракує глибини розуміння питань, зокрема ядерної програми Ірану чи політики Ізраїлю щодо Гази. Це призводить до помилок, затримок і розчарування в переговорах.Ще одна проблема — Трампова схильність до ультиматумів і жорстких дедлайнів. Якщо погрожуєш ескалацією, а потім не отримуєш поступок, то або мусиш відступити, або виконати погрозу. Це робить його вразливим до тиску з боку яструбів у Конгресі, Ізраїлю чи медіа.Таким чином, замість стратегічного терпіння та складних, тривалих переговорів, Трамп обирає тиск і короткотермінові жести. У випадку Ірану це вже штовхає США до чергової війни.Трамп може й хоче миру — але мир потребує витримки, знань і системної роботи. Цього в його стилі керування немає.The Voicer | Підтримати

Ілюзія членства: Як захід втопив Україну в обіцянках про НАТОForeign Affairs вважають, що адміністрація Дональда Трампа, попри провали в дипломатії щодо припинення війни, зробила один стратегічно правильний крок: вона почала відверто визнавати, що членство України в НАТО — нереалістичне. Вашингтон, нарешті, змінює курс після багаторічних обіцянок. У лютому міністр оборони Піт Гегсет заявив, що США не вважають членство України у НАТО реалістичним результатом переговорного врегулювання.Консенсусу щодо приєднання Києва всередині НАТО так і не було досягнуто. Попри озброєння України, жодна країна Альянсу не відправила своїх військових, чітко даючи зрозуміти: війна з Росією через Україну — неприйнятна.На саміті НАТО в Гаазі наступного тижня Альянс має відкрито заявити, що не бачить Україну серед своїх членів. Це дозволить Києву зосередитися на інших шляхах гарантування безпеки — зокрема через двосторонні угоди та вступ до ЄС. Також це допоможе домовитися про припинення вогню, особливо якщо Росія отримає гарантії, що "НАТО не наблизиться ще ближче до її кордонів". У відповідь Альянс має вимагати в Москви припинення війни, відмови від подальших претензій та поваги до обороноздатності України.Членство в НАТО може залишитися символічною метою, але сьогодні Україні потрібна не риторика, а реальна безпека. І настав час чесно сказати: двері до НАТО зачинені.The Voicer | Підтримати

Трамп не знає, що робити з Іраном?Ізраїль та Іран продовжують обмінюватися ударами. Ми вже аналізували, чи мав Іран шанс створити ядерну зброю, але зараз це вже неважливо. Бої йдуть, а Трампу рано чи пізно доведеться вирішити, чи буде США вступати у війну.💬 Деякі популярні ЗМІ, зокрема New York Times та Axios, пишуть, що Ізраїль готувався атакувати Іран весь час переговорів щодо нової ядерної угоди. Трамп, як пишуть у ЗМІ, знав про це, але утримував прем'єр-міністра Ізраїлю від атаки.🧨 8 червня американська розвідка повідомила Трампу, що Ізраїль найближчим часом вдарить по Ірану. Це якщо вірити New York Times, звичайно. Тоді Трамп зателефонував Нетаньяху, і той підтвердив, що атака відбудеться. Трамп на той час розчарувався темпом переговорів з Іраном, а план атаки, запропонований Ізраїлем, його вразив.Але при цьому, коли Ізраїль розпочав атаку, Трамп явно зволікав із реакцією. Перший коментар із цього приводу дав його держсекретар Марко Рубіо. Він дуже активно переконував, що Ізраїль розпочав атаку в односторонньому порядку, і що США в цьому не замішані. Трамп виступив пізніше, повторивши ці тези.🔀 Але пізніше стало зрозуміло, що Ізраїль робить величезні успіхи на полі бою, і Трамп різко змінив риторику на більш жорстку. Там були і вимоги евакуації Тегерана, і заяви щодо повного контролю над іранським небом, і навіть міркування щодо вбивства іранського лідера.При цьому наразі це просто слова. Головне питання про військове втручання США поки що залишається відкритим. Деякі ЗМІ вважають, що Трамп дедалі більше схиляється до воєнного сценарію. Та й американські військові чиновники вже готуються до того, що їм накажуть розширити підтримку Ізраїлю. Але Трамп точно котрий день сумнівається, і на те є свої причини.➡️ Справа в тому, що його найближчі соратники розділилися на два табори. Ізоляційні вимагають, щоб Трамп не вплутувався в нову війну на Близькому Сході. Наприклад, відомий інтерв'юер Такер Карлсон або екс-радник Трампа Стів Беннон. Карлсон взагалі публічно на подкасті закликав Трампа відмовитися від Ізраїлю.Є й ті, що за військове втручання. Там і сенатори, і публічні діячі. Таких також багато. Ну а Трамп поки що точно не визначився, що з усім цим робити. Йому явно не подобається, коли йому суперечать. Нещодавно він навіть сказав, що Такер Карлсон «чокнутий», якщо він не розуміє, що Іран не може мати ядерну бомбу.🖊 Ймовірно, вже скоро все вирішиться. Ми схиляємося до того, що США все ж таки вступлять у війну. Ну а що буде далі - побачимо.#Геополітика | The Voicer | Підтримати

Китай підтримує Іран у боротьбі проти ІзраїлюForeign Policy вважають, що Китай зайняв чітку позицію в конфлікті між Іраном та Ізраїлем, висловивши сильнішу підтримку Ірану, ніж раніше. 14 червня 2025 року міністр закордонних справ Китаю Ван І засудив удари Ізраїлю по Ірану як “неприйнятні” та порушення міжнародного права, підтримавши Іран у захисті його суверенітету та безпеки. Президент Сі Цзіньпін підтвердив ці заяви, а Китай через Шанхайську організацію співробітництва (ШОС) також засудив дії Ізраїлю, що викликало протест Індії, члена ШОС, яка підтримує Ізраїль.Відносини Китаю з Іраном зміцнилися: 90% іранської нафти експортується до Китаю, використовуючи юань та обхідні шляхи для уникнення санкцій. Хоча Іран є лише шостим за величиною постачальником нафти для Китаю, можливе порушення поставок може вплинути на китайську економіку. Однак Китай, ймовірно, обмежиться риторичною підтримкою, уникаючи глибшого втручання в близькосхідні справи, щоб не відволікатися від своїх ключових інтересів. Китай може намагатися стримати Іран від блокування Ормузької протоки, що критично для імпорту нафти з країн Перської затоки.Конфлікт може відкрити нові ринки для китайської оборонної техніки. Успіх Пакистану у недавньому конфлікті з Індією, де використовувалися китайські винищувачі J-10C та системи ППО, підвищив інтерес до китайської зброї. Іран, чиї системи ППО застаріли, може звернутися до Китаю для модернізації. Хоча Китай раніше був великим постачальником зброї Ірану, нові угоди не підписувалися з 2005 року.Китай також сподівається виступити посередником, як у випадку з ірано-саудівським примиренням у 2023 році, але Ізраїль навряд чи визнає Китай нейтральним через погіршення відносин та підтримку Китаєм Палестини. Конфлікт відволікає США, що вигідно Китаю, але Пекін уникає ескалації, щоб не зашкодити своїй економіці.The Voicer | Підтримати

США стримують Україну від ударів по нафтовій інфраструктурі Росії Kyiv Independent пише про те, що Україна вперше публічно підтвердила, що США просять її не бити по російських енергетичних об'єктах. Після масованої атаки РФ на українську енергетику 16 червня президент Володимир Зеленський заявив, що напад стався «одразу після розмови Путіна з Трампом» та американського прохання утриматися від ударів по енергетиці РФ. Він назвав це «ляпасом» міжнародним зусиллям із припинення війни.Згодом перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко підтвердила, що «деякі союзники» стримують Україну, хоча сама Росія нищить усі види енергоінфраструктури — від ТЕС і ГЕС до нафтобаз.Ці заяви підтверджують: Київ діє в умовах зовнішніх обмежень. За оцінками OSINT-аналітиків, упродовж 45 днів перед виборами у США 2024 року Україна припинила атаки на російські НПЗ, поновивши їх у день голосування. Це свідчить про намагання не зашкодити внутрішньому політичному клімату союзника.Захід давно боїться ескалації й стрибка цін на нафту. Але на тлі регулярних ударів Росії по українській енергетиці таке стримування виглядає дедалі менш виправданим.Зеленський вважає, що війну можна було б давно завершити, якби санкції були справжніми. Свириденко назвала російську нафту фінансовим «хребтом» агресії.Офіційної реакції США поки немає. Але розрив між стратегічними цілями Києва й обережністю Вашингтона дедалі очевидніший.The Voicer | Підтримати

Чи міг Іран створити ядерну зброю?🖊 Останнім часом світові ЗМІ говорять лише про Близький Схід. Події там справді яскраві та дуже важливі. Дві досить сильні країни обмінюються балістичними та дроновими атаками, в обох країнах є великі руйнування, і мимоволі хочеться запитати – а чи достатньо було підстав для початку цієї операції?Офіційно Ізраїль аргументує свою атаку тим, що Іран вже майже створив ядерну зброю. Давайте ми спробуємо це проаналізувати.🧨 Отже, інсайдерської інформації у нас, звичайно ж, немає, тож дивитимемося на те, що точно відомо. Завдяки інспекціям МАГАТЕ ми знаємо, що Тегеран за останні два роки наростив збагачення урану до досить високого значення. Теоретично його вже достатньо, щоб обговорювати можливість створення ядерної бомби.Експертам достеменно невідомо, що відбувається з іншими технологіями, необхідними для створення зброї, адже частина виробництв та лабораторій не перебувають під контролем МАГАТЕ. Проте за непрямими ознаками зрозуміло, що роботи точно ведуться.🔀 Також Тегеран останнім часом поступово розгорнув програму створення центрифуг для збагачення урану до 60% за ізотопом U-235. Це не порушує Договір про нерозповсюдження, адже така чистота потрібна, зокрема, для реакторів атомних морських суден. Але проблема в тому, що матеріали з таким вмістом U-235 можуть бути сировиною для швидкого виробництва зброї за допомогою тих же сучасних газових центрифуг.🔀 Водночас, Іран планомірно зменшував відкритість своїх ядерних об'єктів для інспекцій МАГАТЕ. Ще кілька років тому інспектори виявили у пробах з ядерних об'єктів «рукотворні» зразки із вмістом ізотопу U-235 понад 80%. Це прямий доказ заборонених робіт із створення ядерної зброї.Тому важко уявити, що за кілька років Іран не вирішив піти далі, хоча точних даних, звичайно, немає.#Інше | The Voicer | Підтримати

Зліт і занепад ліберального інтернаціоналізмуПісля розпаду Радянського Союзу найнебезпечніше джерело конфліктів у світі раптово зникло. Настала епоха надзвичайного оптимізму в ліберально-демократичному світі, хоча звучали і застереження про нові глобальні загрози. У 1990 році реаліст Джон Міршаймер написав у The Atlantic, що без «радянського балансу» НАТО може розпастися, а війна в Європі знову стане реальною. Роберт Каплан у 1994 році передрікав наступ «анархії» — краху через нестачу ресурсів, племінні конфлікти та хвороби.Оптимісти ж вірили, що ринкові реформи в Китаї принесуть і політичні зміни. У 1997 році Білл Клінтон сподівався побачити Китай відкритим, стабільним і недеспотичним. Нині ці слова звучать утопічно. Агресивний і тоталітарний режим Сі Цзіньпіна доводить, що політична лібералізація не обов’язково супроводжує економічну. Але й твердження, що піднесення Китаю можна було зупинити, є хибним. Його демографічна й економічна вага робила це неможливим.Тоні Блер у 1999 році у Чикаго проголошував «нову доктрину міжнародної спільноти»: глобалізація, на його думку, мала не лише економічну, а й політичну природу. Поширення демократії, прав людини та відкритості — це було, за його словами, «і цінності, і національні інтереси» Заходу.Quillette вважають, що 11 вересня 2001 року змінило хід історії. Війна в Іраку, розкол НАТО, критика неоконсерватизму — все це знищило віру в гуманітарні інтервенції. Політика Дональда Трампа, що заперечує глобальні цінності, стала символом занепаду ліберального інтернаціоналізму.У підсумку, світ більше не рухається в бік ліберальної демократії. Навпаки — демократичні держави починають переймати методи авторитарних режимів. Те, що колись вважалося тріумфом Заходу, тепер виглядає як ілюзія, яка розсипалася під тиском нових глобальних реалій.The Voicer | Підтримати

Справжня загроза з боку Ірану: Чому удар Ізраїлю може пришвидшити ядерну програму ТегеранаІзраїль завдав масштабного військового удару по іранській ядерній програмі, розраховуючи знищити її можливості. Хоча ізраїльська армія справді здатна завдати суттєвих збитків, головне питання — що буде далі. Foreign Affairs вважають, що найбільша небезпека полягає не в негайній відповіді Ірану, а в його можливій стратегічній реакції: офіційному виході з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (NPT) та відкритому рішенні створити ядерну бомбу.Іран має обмежені можливості для прямої відповіді. Його повітряні та наземні сили не досягають Ізраїлю, а ракети й дрони лише частково пробивають ізраїльську оборону. Кіберудари чи теракти — теж складні для швидкої реалізації. Навіть атака на танкери в Перській затоці чи блокування Ормузької протоки наразі виглядають малоймовірними через ризик втратити міжнародну підтримку й наразити себе на нищівну відповідь США та інших держав.Але саме у стратегічній перспективі криється головна загроза. Іран уже має достатньо збагаченого урану для створення кількох ядерних боєголовок, а також розгалужену інфраструктуру центрифуг, частину якої Ізраїль, ймовірно, не знищить. Якщо Тегеран вирішить відкрито будувати ядерну зброю, без інспекторів МАГАТЕ та міжнародного контролю, зупинити його буде вкрай важко.Після ізраїльського удару Іран може піти тим самим шляхом, що й Ірак після атаки на реактор Осирак у 1981 році — таємно посилити свою програму. І якщо тоді втручання США зупинило Саддама, то тепер усе значно складніше. Іронія в тому, що аби зупинити Іран, знадобиться нова ядерна угода — саме в момент, коли Іран найменше буде готовий до переговорів.The Voicer | Підтримати

Як Трамп розбагатів за час свого президентства🖊 Нещодавно ми писали про те, чим займається син Дональда Трампа, поки батько обіймає посаду президента. Справи у Трампа-молодшого йдуть добре, проте і голова сімейства не марнує свого часу.Дональд Трамп за перші три місяці свого президентства розбагатів на $1,4 млрд. Зараз його статки оцінюються в $5,1 млрд. Дональд офіційно є найбагатшим президентом в історії США, і він точно не планує зупинятися.❤️ Причому ці оцінки не включають власні криптовалюти Трампа - токен WLF і мемкоін $Trump. Вартість цих активів значно зросла за останні півроку і зараз оцінюється майже в $3 млрд, а це більше, ніж решта бізнесу Трампа.За різними оцінками, президент, члени його сім'ї та бізнес-партнери вже заробили від $100 до $350 млн у вигляді торгових зборів лише за мемкоін $Trump.❤️ Також була інформація, що Трамп запрошував криптоінвесторів на ексклюзивний обід із ним. За право посидіти з президентом за одним столом інвестори в середньому віддали $1,7 млн.Ну і не забуваємо про подарунки. Ви вже чули, що під час візиту до Катару Трамп отримав від керівництва країни літак Boeing 747-8. У ЗМІ його називають «літаючим палацом» вартістю $400 млн.🧨 Це не просто найдорожчий в історії подарунок американському лідеру: його вартість у сто разів вища за загальну вартість подарунків, отриманих президентами США від інших держав за останні 25 років.#Інше | The Voicer | Підтримати