Ілюзії мирного врегулювання в УкраїніForeign Affairs що очікування припинення вогню в Україні залишаються марними, попри активну дипломатичну риторику. З початку 2025 року спроби змінити динаміку конфлікту через тиск і переговори не дали результатів. Пропозиції миру не стали містком до припинення війни, а радше — спробами вплинути на позиції великих гравців, зокрема США.Поточна реальність така: жодна зі сторін не має вагомих причин припинити бойові дії. Росія створила воєнну економіку, здатну підтримувати тривале протистояння. Україна, своєю чергою, не готова поступатися суверенітетом і зберігає здатність до оборони. Хоча зростання контрольованої Росією території продовжується, воно є повільним і не становить стратегічного прориву.Українська сторона виходить із припущення, що час грає їй на користь — як у дипломатичному, так і у військовому сенсі. Ставка робиться на посилення європейської підтримки, розвиток власної оборонної промисловості та збереження системи ППО. Умови для компромісу можуть виникнути лише в разі кардинальних змін — з боку Росії або в результаті ослаблення західної допомоги.У Європі дедалі активніше розвивають оборонні можливості, готуючись до періоду нестабільності, в якому не доводиться покладатися на США. Тим часом Москва нарощує сили на північних кордонах і в Балтії, натякаючи на можливість відкриття нового фронту.Наразі мир у Європі виглядає як віддалена перспектива. Війна в Україні триває, а припинення вогню радше сприймається як пастка, а не шлях до вирішення. Для обох сторін поступки на цьому етапі означали б стратегічну поразку.The Voicer | Підтримати