. | ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!! Знов страшна звістка прийшла у нашу громаду. За У...

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!! Знов страшна звістка прийшла у нашу громаду. За Україну, за нас із вами, у цій страшній війні загинув Степанець Віталій Олександрович, 16.07.1984 року народження. Його життя обірвалось 1 серпня 2024 року. Під час виконання бойового завдання ворожий снаряд влучив у танк, в якому знаходились наші захисники. Це сталось поблизу населеного пункту Малі Проходи Харківської області. Віталій народився і виріс у с. Одринка. Закінчив Одринську школу, створив сім’ю з коханою дівчиною, у них народився син, жили разом у Пластунівці. Мріяли, сподівались, дбали один про одного… Він багато років пропрацював на підприємстві «РІАЛ», а потім займався будівельними роботами, ніколи не сидів без діла. Віталій був вправним, дбайливим господарем, мав золоті руки. Був доброзичливим, щирим у спілкуванні, порядним чоловіком. Всі плани перекреслила війна. Та він не злякався, а взяв до рук зброю, аби найрідніші люди були в безпеці. Адже вдома на нього чекала люба дружина і 11-річний син, мама, яка народила і виховала п’ятьох дітей, є матір’ю-героїнею, брати та сестри, велика родина й друзі. Кілька тижнів тому Віталій зустрів ювілейну дату в житті, і вірив, що всі побажання здійсняться, що попереду довгі щасливі роки життя. Але не судилось… В розпачі родина, немає меж горю, немає сил триматися. Тільки сльози і туга огортають душу, а серце стискається від невимовного жалю. Молодший сержант Віталій Степанець, який був командиром танка танкового взводу танкової роти батальйону забезпечення навчального процесу Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» був справжнім патріотом рідної землі. Ще у 2022 році став на захист держави й сумлінно, віддано її захищав. Він віддав своє життя, а наш обов’язок шанувати його пам’ять, згадувати добрі справи, передавати спогад про його героїчний подвиг наступним поколінням, як справжній приклад честі і гідності. ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!!!