Совместный Субботний поход с ночёвкой на Змиевские кручи! 🏕️🔥От туристических групп Create your life Во все четыре На своих двоих?Народ, кто готов провести эту субботу не как все? Забрасываем рюкзаки и едем встречать закат, костёр и рассвет на кручах над Северским Донцом! Прощаемся с тёплыми днями как надо — с песнями, стрельбой из лука и душевной компанией.Что ждёт:· Невероятные виды на закат и рассвет.· Горячий костёр, у которого так здорово говорить обо всём на свете, и готовить ужин и завтрак · Лук и стрелы — постреляем по мишеням (обещаем безопасно!).· Песни под гитару (кидайте в комментарии, кто берёт!).· И просто море воздуха, свободы и хорошего настроения.Важно! Стартуем в субботу на электричке:· Электричка № 6407 «Харьков — Изюм»· Отправление: 14:59 с вокзала «Харьков-Пасс.»· Прибытие: 16:31 на станцию «Дом отдыха».🍁Сбор в 14:40 на платформе!От станции пешком через прекрасный лес и берег Донца , через Змиев, где закупим продукты на всю компанию, и дальше — на кручи!Что берём с собой:· Хорошее настроение (это главное!).· Вкусняшки к костру (зефир, печенье, сникерсы — всё, что любите).· Развлечения: гитары, бубны, игры, настолки— всё, что сделает вечер веселее. Маршрут не сложный, но нам предстоит путь и обустройство лагеря.💥 Не стесняйтесь просить снаряжение!Многие из нас— бывалые туристы, и у нас есть лишние палатки, спальники и коврики. Если вам чего-то не хватает — пишите в комментарии! Мы постараемся скооперироваться и всем помочь. Смело приглашайте себя в чью-то палатку, место для всех найдётся!Деньги: Скинемся на продукты в Змиеве.Одевайтесь теплее: ночью у воды уже прохладно, берите тёплые вещи.Кто с нами — голосуем и пишите в комментах чтобы мы знали, на сколько человек котлы! 🧡Давайте вместе сделаем эту субботу незабываемой!
🛸 Мандруємо у 2021 рік, та згадуємо як тоді ВВЧ зустрічало День Туризму:"Перед нашим, посвященным дню Туризма походом ВВЧ, стояла кроме всего прочего, задача разведать новые, богатые заброшками и красивой природой места, недалеко от границ Харьковской области)), Холодная и дождливая погода, длившаяся всю неделю, сделала свое дело. Потери в группе, начались еще до начала собственно самого похода))). На утро дня похода, из зарегистрировавшихся участников, остались только самые стойкие и отчаянные. Уже настроенные на два дня ливней и холода, мы, однако приближаясь к Сумской области, с большим удивлением заметили в окно электрички, что погода становится солнечной и теплой!Красивое озеро с необитаемым островом, на окраине села)))Следы барсука, по пути в село РябинаЗаброшенная товарно-молочная ферма.Сельский совет и руины пионерского лагеря.Старинная, деревянная Свято-Николаевская церковь в селе Рябина.Мостик через Ворсклу.Место, на котором у нас была ночевка, которое впервые мы увидели с противоположного берега реки Ворсклы, впечатлило нас своей красотой настолько, что мы решили несмотря на наступавшие сумерки и усталость, вернуться, перейти мост и идти к нему в темноте почти час времени.Праздничный ужин)))Утро.По информации из викимапии, на карте обозначены насаждения айвы.Они на другой стороне. Обходить далеко. Вечером, мы шли оттуда почти час. Предпринимаем радиалку с переправой через реку. В «гидромешке» из мусорного пакета, находятся вещи.Айва оказалась не простой, а японской)))Заброшенный кирпичный завод, как и другие местные заброшки из красного кирпича, постепенно разбираются и растаскивается на кирпичи местными жителями. Так что совсем скоро, такого уже больше здесь не увидишь (( На сахарный завод в Кириковке, что построил до революции Харитоненко, мы не попали, так как по виду он охранялся. А времени искать и договариваться с охраной, у нас уже не было.Пора возвращаться в домой.Руководитель похода: Олег ЯкушевМаршрут @early_hawk
🇺🇸 Емма Гейтвуд - жінка, яка вирушила підкорювати стежку Аппалачі у віці 67 років, взявши з собою в дорогу лише улюблену взуття марки «Кедс», плащ, фіранки для душу, аптечку і армійську ковдру, а вся її провізія складалася з горіхів, сиру і в'яленого м'яса.✅ Жінка народилася у штаті Огайо і вийшла заміж за місцевого фермера. Але шлюб виявився невдалим, оскільки чоловік її сильно бив, неодноразово ламав кістки і вибивав зуби. В ті часи розлучення не віталися, тому Еммі нічого не залишалося, крім як терпіти. Часто, щоб не терпіти знущань чоловіка, вона тікала в ліс і залишалася там деякий час, насолоджуючись тишею і самотою. Врешті-решт її терпінню все ж прийшов кінець і вона зважилася на розлучення. За своє життя вона народила 11 дітей, які з часом подарували їй 24 онука, а ті, у свою чергу, 30 правнуків.✅ Вийшовши на пенсію, вона стала зачитуватися журналами National Geographic і саме в одному з них прочитала статтю про велику Аппалачской стежці, яку насилу проходили чоловіки, а жінки і зовсім, мабуть, не під силу. Тоді у бабусі Гейтвуд народилося непереборне бажання підкорити настільки страшний маршрут. І ось через п'ять років вона все ж таки зважилася. Сказавши все, що йде на прогулянку, жінка віці 67 років почала свою велику подорож.✅ У неї не було компаса, намета або спальника, а запаси їжі швидко закінчилися. Однак у лісі вона збирала ягоди і трави, а люди, що жили поблизу пішої стеж її підгодовували і навіть іноді давали притулок. У більшості ж випадків бабусі доводилося ночувати в покинутих будівлях, на столах для пікніків, а то й зовсім на вкритій мохом землі. А коли вночі було дуже холодно, вона розводила багаття і спала на прогрітих каменях. Про неймовірну туристку дуже швидко поповзли чутки, про неї дізналися журналісти, і, сама того не очікуючи, вона перетворилася на справжнього героя Америки і велику знаменитість, яку всі з ніжністю називали бабусею Гейтвуд.✅ На проходження шляху у неї пішло 142 дні, але, незважаючи на всі складності, любов до походів лише сильніше засяяла в її серці. Вона вже просто не могла залишатися вдома. Тоді через 5 років вона вирішила пройти стежку Аппалачі ще раз, а потім ще. Емма Гейтвуд стала єдиною, хто пройшов її аж три рази!
🇺🇸 Аппалачська стежка✅ На Аппалачський стежці зустрічаються небезпечні мешканці.✅ Найбільшу небезпеку становлять комахи та змії. ✅ Майже по всій протяжності стежки мешкає оленячий кліщ, який переносить хворобу Лайма, в деяких місцях зустрічаються павуки. ✅ З змій найнебезпечнішою є гримуча, так як вона здатна вбити людину. Але і з іншими не варто жартувати.✅ На стежці Аппалачів можна запросто зустріти чорних ведмедів. Вони не дуже агресивні, але краще триматися від них подалі. Ті ділянки, де вони зустрічаються особливо часто навіть закриті для ночівлі.✅ Для того щоб Аппалачська стежка нормально функціонувала, вона потребує постійного догляду. Для цього була створена волонтерська організація Помічники Аппалачів. Взяти участь у програмі може будь-хто, незалежно від того де він живе, необхідно лише відповідати певним вимогам.✅ На сторінці Аппалачської стежки http://www.appalachiantrail.org постійно публікуються вакансії і вимоги до претендентів. Волонтерська програма Помічники Аппалачів - прекрасний спосіб провести відпустку або навіть змінити своє життя і стати постійним учасником команди стежки Аппалачів.
🇺🇸 Аппалачська стежка✅ Appalachian trail - розмічений маршрут для пішохідного туризму в північноамериканській гірській системі Аппалачі.✅ Аппалачська стежка має протяжність близько 3,5 тис. км від гори Катадин ( Мен) на півночі до гори Спрінгер (Джорджія) на півдні. Точну довжину визначити практично неможливо, оскільки існує декілька альтернативних шляхів.✅ Найвища точка на шляху — гора Клінгманс-Дом (2025 м) у національному парку Грейт-Смокі-Маунтінс, найнижча — переправа через Гудзон.✅ Ідея створення маршруту виникла на початку 1920-х рр. ✅ 1923 року відкрито першу ділянку в штаті Нью-Йорк, після чого довжина стежки постійно збільшувалася.✅ Нині туризм на цьому маршруті є надзвичайно популярним. У США існують десятки клубів любителів Аппалачської стежки. ✅ З весни до осені по маршруту (або його частині) проходять тисячі туристів. ✅ Найбільш юному підкорювачеві стежки було 6 років, коли він з батьками подолав маршрут за 8,5 місяців.✅ На відстані 10-15 миль уздовж стежки розташовані невеликі будиночки місткістю від 4 до 16 осіб. Біля них облаштовані туалети, невеликі майданчики для наметів і місця для багать. На цьому всі зручності закінчуються.✅ Цей проект - добровільний, тому ніхто не має права вам вказувати, як поводитися під час походу. Але є один головний принцип - не залишати після себе нічого крім своїх слідів, тому все сміття - обгортки з-під їжі, недоїдки і т.д. потрібно виносити з собою. ✅ Під час походу за маршрутом все беруть собі нове ім'я, так званий trail name - псевдонім, який використовують під час подорожі.✅ У кожному будиночку для ночівлі є спеціальний зошит log book, в якій люди можуть розповідати про свої враження, підписуючись своїм trail name.⏯ Далі буде....
TGLIST.COM.UA
