🇺🇦

Час позбутися найбільшої ілюзії цієї війни.

Давайте чесно: ніхто ззовні не прийде і не закінчить цю війну за нас. Ні вибори в США, ні саміти НАТО, ні чергові «глибокі занепокоєння» міжнародних партнерів не вирішать нашу долю.

Окремо хочеться сказати про Дональда Трампа. Досить перекладати відповідальність за закінчення чи продовження війни на його постать. Не варто очікувати від нього ані швидких «магічних рішень», ані тотальної зради.

Трамп — це прагматичний американський політик, який дбає виключно про власні інтереси та інтереси своєї країни, а не про Україну.

Будь-які його кроки чи заяви диктуються внутрішньополітичною логікою США. Наївні сподівання на те, що «прийде новий президент США і все вирішить за нас» — це небезпечний інфантилізм.

Світ допомагає, і ми вдячні за підтримку. Але жодна країна у світі не воюватиме замість українців. У них свої вибори, свої економіки та свої виборці.

Війну не завершать «дипломатичні дива», якщо за ними не стоятиме наша власна сила. Ворог прагне не просто територій — він хоче зламати нашу здатність чинити опір. Тому сподіватися, що хтось прийде, домовиться і принесе нам мир на тарілочці — це самоомана.

Ця війна — виключно справа України та кожного з нас.

Це справа:
▪️

Тих, хто на передовій — хто тримає фронт у нелюдських умовах.
▪️

Тих, хто в тилу — хто щодня донатить, працює, сплачує податки та підтримує оборонний ресурс.
▪️

Нашої внутрішньої єдності — здатності не розсипатися зсередини від сварок та втоми.

Досить чекати «ідеального моменту» чи спасителя з-за океану. Настав час тверезого реалізму. Нам жити в цій реальності, боротися в ній і перемагати в ній. Якщо ми не навчимося пахати на власну перемогу та власну армію з абсолютною затятістю — за нас цього ніхто не зробить.

Доля України вирішується не в кабінетах Вашингтона чи Мар-а-Лаго. Вона вирішується тут. Нашими руками. Жорстко, але правдиво.

Працюємо далі. Підтримуємо ЗСУ. Робимо все можливе на своєму місці.