💔 Сьогодні наша громада з глибоким сумом провела в останню путь свого Захисника - Євсюкова Ярослава Валерійовича.

Ярослав Валерійович народився 3 жовтня 1989 року в селі Шевелівка. Тут минули його дитинство та шкільні роки. Він навчався у Шевелівській загальноосвітній школі, а після її закінчення вступив до Харківського професійного технікуму, де здобув професію токаря.

Коли Україна потребувала захисту, Ярослав зробив свій вибір. 19 червня 2025 року він добровільно підписав контракт зі Збройними Силами України, ставши на захист рідної землі.

Проходив військову службу у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» на посаді стрільця-помічника гранатометника. Разом із побратимами виконував бойові завдання, захищаючи українську землю та мирне майбутнє своєї країни.

6 вересня 2025 року поблизу населеного пункту Софіївка Донецької області, під час виконання бойового завдання, зв’язок з Ярославом Валерійовичем обірвався. Відтоді він вважався зниклим безвісти. Його рідні жили надією, чекали, вірили в повернення… Та після тривалого очікування солдат Євсюков Ярослав Валерійович повернувся додому на щиті.

🛡

Ярослав мав би ще багато років жити, радіти звичайним речам, здійснювати свої мрії та будувати майбутнє. Та війна безжально обірвала його життя, залишивши невимовний біль у серцях найдорожчих людей.

У Захисника залишилися мама та сестра, для яких його загибель стала непоправною втратою. Вони назавжди збережуть у своїх серцях пам'ять про люблячого сина та брата, якого вже ніколи не зможуть обійняти.

Від імені всієї громади висловлюю щирі співчуття матері, рідним і близьким Ярослава. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови перед пам’яттю нашого Захисника. Нехай вистачить сил пережити цю тяжку втрату.

🕯Вічна пам’ять, честь і слава Захиснику України!
Герої не вмирають!

Віталій Карабанов | начальник Балаклійської МВА