«Непрогуляна молодість — це немов ампутований шматок життя»#відгуктут «Доктор Качіоні» Галина Журба.Маловідома в наші часи авторка, але добре відома в свої. Цей роман вона видала під псевдонімом Гемень Жмурко, і справила сенсаційне враження. Тепер хочеться, щоб і зараз це ім’я було на слуху.Хоч Галина не каже, де конкретно відбуваються події, але всі ознаки вказують на Рівне. І це неймовірна можливість побачити, як жило це місто в першій половині ХХст.🤍Це доволі класична мелодрама, але з неймовірною атмосферою.Любовний трикутник, скандали, плітки, декілька любовних ліній, бали, і це все у розпал війни та напередодні революції.Загальні міркування, що війна триватиме кілька місяців, не виправдовувалися. Війна затяглася. Неймовірно цікаво читати, як проводили час українські аристократи. Хоч часом падають бомби і відбувається мобілізація, але вони ходять в ресторани, в гості одне до одного, грають в більярд, теніс, покер, танцюють, закохуються і розчаровуються в коханні. Намагаються жити, поки мають на це час.Бачите, які то скороминущі слова людські і всі почування, навіть найпалкіші, і врешті самі люди. Все щезає, як дим. Тільки мертві речі лишаються найдовше. Прогулюючись цвинтарем, двоє чоловіків зупиняються біля могили 19-ти річної Женічки Качіоні і один з них починає переповідати її історію, бо 20 років тому був найголовнішим свідком драми. Ми відразу дізнаємося, що життя її закінчилося доволі рано, тобто авторка ніби спочатку розкриває всю інтригу, але насправді з кожним розділом йде загострення подій і стає все цікавіше.Де є жага, там годі шукати глузду. Отримала неймовірне задоволення і після прочитання здавалось, ніби я сама була присутня у вирі тих подій. Не хотілось, щоб історія закінчувалась. Щиро раджу.10/10