Осіннє повітря холодне і повне загадок, нитки стосунків між новими знайомими Рони Черняхівської бринять болісно, аж тут починаються вбивства. У Києві 1917 року ходять розмови про війну, Рона втрачає старі зв’язки. Над усім цим виконує свій Танець Семи Покривал царівна Саломея, донька Ірода, втілення “семітської розпусти”.

У мене навряд знайдуться слова, щоб описати роман Євгенії Кужавської @harold_blooom “Боги мого краю дуже люблять кров” від @vivat_publishing так, аби це правдиво передало його, прости господи, вайб. Це унікальна історія, від якої очікуєш жанровості, але я так і не зміг визначити правильну назву жанру. Історичний детектив? Темна академія? Навіть горор частково - принаймні, мені було страшно - і навіть не від образів трупарні або закривавлених міських скульптур. Глибше, гостріше. Євгенія майстерно накручувала мої емоції на веретено, щоб потім мене ж їм і вколоти в кінці, залишивши з невиплаканими слізьми. Тут є війна. Не та, в якій ми беремо участь зараз, але частково та ж сама. Один ворог, одні загрози, одна омана, що приходить зі Сходу. Мені тоскно було читати про зачарування персонажів імперською культурою, бо я сам таким був, колись захоплювався сраним Сєрєбряним вєком і сучаснішими російськими авторами, що писали белетристику про початок ХХ століття. Тільки цього року насправді відкриваю для себе українську класику цієї епохи, хоч і залюблений у 1900-10ті в інших локаціях. Роман Кужавської так точно стилізований під класику, з уривками щоденників, документами і цитатами, що я його на високу поличку собі поставлю. Тим більше, що в книжці присутні дійсні українські митці - Микола Зеров, Олександра Екстер, та і сама головна героїня Вероніка Черняхівська є поеткою Розстріляного Відродження.(Це я тільки що нагуглив, разом із прізвищами її однокласників. Стало гірше.)Навіть якщо не заглиблюватися в історичну правду роману, він робить боляче і прекрасно - вишуканою мовою, серцями героїнь і героїв, неоготичними, подекуди квірними образами і зв’язком із Оскаром Уайльдом. Я згадував себе у часи студентства, коли будь-які страхи тягне романтизувати, і хотілося бути поруч із Роною та її оточенням довше і довше, не відпускати їхню сутінкову осінь. Обов’язково перечитаю наступного року, і спонукаю вас зануритися в це темне диво. Має стати бестселером. P. S. Хочу екскурсію місцями подій, мерч і нарешті по-людськи розібратися в історії України на зламі століть. #blessedblood_books