Віталій Кличко

Також серед важливих питань на колегії КМДА – відновлення багатоквартирних житлових будинків, пошкоджених атаками ворога на столицю.Із 2022 року на відновлення житла з бюджету Києва спрямували 2 млрд 333 млн грн. Зокрема, на цей рік місто передбачило понад 574 млн грн.  Столиця робить все можливе, щоб якнайшвидше допомогти киянам, які постраждали від агресії ворога та втратили житло. Безпосередню участь у відновленні споруд, стан яких внаслідок воєнних дій непридатний до належної експлуатації, бере КП «Житлоінвестбуд-УКБ». Його визначено замовником робіт із відновлення 56 багатоквартирних будинків, які внаслідок ворожих атак зазнали значних руйнувань. Станом на 1 липня підприємство завершило відновлювальні роботи у 31 багатоквартирному будинку. Наразі підприємство відновлює ще 26 значно пошкоджених будівель, в одній із яких виконують протиаварійні консерваційні роботи. Також 22 будинки залучені до участі в експериментальному проєкті з відновлення окремих об’єктів нерухомого майна (в 19 будинках – замовник КП «Житлоінвестбуд-УКБ», у 3 – районні держадміністрації). Тривають організаційно-правові заходи щодо участі в цьому проєкті ще 16 житлових будинків. До відновлювальних робіт залучені райдержадміністрації Києва. Наразі на їх відновленні перебувають 244 пошкоджених житлових будинки.  Усі учасники відновлювальних робіт, зокрема й районні адміністрації, забезпечені і коштами, і необхідними матеріалами для ремонтів. 

Столиця продовжує готуватися до нового опалювального сезону та втілювати проєкти Комплексного плану енергостійкості міста.Уже, зокрема, збудували системи резервного живлення потужністю майже 16 МВт, які працюватимуть для потреб водопровідного господарства столиці.Сьогодні оглянув ці 3 дизельних енергокомплекси потужністю по 5,2 МВт кожен. Дизель-генераторні установки для вищого рівня надійності та безаварійності одразу доповнюють частотними перетворювачами. Загалом плануємо збудувати дизельних енергокомплексів потужністю близько 40 МВт.Нагадаю, у червні ми оглядали один з об'єктів теплогенерації, де збудували нові системи когенерації. Там вже працює обладнання потужністю понад 18 МВт, яке постачає електроенергію в загальну мережу країни. Київ реалізовує план стійкості, на жаль, самотужки. Це при тому, що план столиці включає переважно загальнодержавні стратегічні проєкти: інженерно-технічний захист, когенерацію, резервне живлення систем водопостачання та водовідведення, а також розвиток розподіленої теплової генерації. Загальна вартість проєктів, які реалізує місто, — майже 23 млрд грн. У процесі реалізації плану столиця застосовує комплексний підхід: упроваджує всі можливі ефективні та технічно апробовані рішення й моделі. Виконує всі можливі заходи для належної підготовки до нового опалювального сезону. Разом з тим, з боку держави як партнера столиці, належної участі не бачимо. КМДА вже направила до уряду, Ради національної безпеки і оборони України та Офісу Президента лист із конкретними пропозиціями для врегулювання цієї ситуації.

Київ наполягає на невідкладному проведенні Ради національної безпеки і оборони України. Та розгляді на ній частини спільних з державою кроків щодо втілення Комплексного плану стійкості столиці.Комплексний план стійкості Києва був розроблений та представлений на засіданні Ради національної безпеки і оборони України 03.03.2026 року. При цьому, на відміну від всіх інших регіонів України, де плани стійкості затверджували і підписували Начальники військових адміністрацій, РНБО наполягала, щоб план столиці затверджував голова КМДА. Щоб зробити це в законному полі, Комплексний план стійкості Києва був ухвалений на сесії Київради, підписаний Київським міським головою і поданий в Раду національної безпеки і оборони України та Кабінет Міністрів України 10.03.2026 року.Відтоді ми тільки чуємо претензії, в яких немає конкретики, ходимо на наради, які не приносять результату задля співпраці.Натомість, домовленості — і щодо фінансування заходів плану 50/50, і щодо організаційних питань, і щодо правового врегулювання частини заходів, — держава не виконує. Останні ж заяви щодо нібито виділення Києву 10 млрд грн взагалі виглядають дивно, оскільки документального підтвердження цього Київ не отримав. Тим часом столиця втілює заходи плану, першочергово — критично важливі для життя міста наступної зими, — в межах своїх можливостей. За кошти бюджету столиці, а також залучаючи іноземне і внутрішнє кредитування. Але держава повинна поставитися відповідально до питання стійкості столиці. Бо тут — відповідальність солідарна. Адже питання стійкості Києва — це питання стійкості країни. І потрібна співпраця за конкретними найнагальнішими обʼєктами та проєктами. Оскільки від цього залежить життєзабезпечення міста та його мешканців наступної зими. Потрібно відкласти будь-які політичні маневри! Усі першочергові проєкти і необхідне фінансування та забезпечення для їх втілення Київ визначив, відкоригувавши план. Передав РНБО, уряду, Офісу Президента. Наголосив і на критичних моментах, які без держави вирішити сьогодні неможливо. Тож розраховуємо на здоровий глузд долучених державних структур і нарешті конструктивну співпрацю.

Зустрівся під час конференції URC в Гданську із заступницею Генерального секретаря ООН, виконавчою директоркою ООН-Хабітат Анаклаудією Россбах та представниками керівництва організації ООН-Хабітат.Говорили про подальшу співпрацю, в якій зацікавлений Київ. Зазначу, що ООН-Хабітат супроводжував Київ у формуванні практичних і ефективних кроків для оновлення Генерального плану столиці через відкритий міжнародний конкурс. Із чіткими правилами, професійною оцінкою та міжнародною експертизою. Зокрема, із залученням ISOCARP — міжнародної професійної організації урбаністів, яка напрацювала пропозиції щодо підходу до проведення такого конкурсу.І ми очікуємо від ООН-Хабітат подальшої практичної підтримки, щоб ці напрацювання реалізувати в проведення конкурсу. Із залученням сильних фахівців і визначенням розробника, здатного підготувати для Києва сучасний Генеральний план європейського рівня.Партнери налаштовані на подальшу ефективну співпрацю та підтримку й допомогу Києву. І ми вдячні за це! ООН-Хабітат (Програма ООН з населених пунктів) координує в Україні зусилля зі сталого розвитку міст та громад, що постраждали від російської агресії, з урбаністичного планування. Зокрема, надає експертну підтримку українським урядовим та місцевим органам влади.

Оглянув разом з головами районів столиці нове збудоване протирадіаційне укриття в одному з ліцеїв у Шевченківському районі Києва.Від початку повномасштабного вторгнення через відсутність споруди подвійного призначення цей навчальний заклад працював у дистанційному форматі навчання. І завдяки укриттю, ліцей повертається до очного навчання і планує збільшити кількість учнів.Укриття загальною площею 1 300 кв.м. розраховане на 600 місць. У приміщення провели необхідні комунікації (електро- та водопостачання, вентиляцію та каналізацію). Встановили захисно-герметичні двері. Тут є все необхідне для занять під час тривог: вчительські столи, учнівські парти, магнітні та звичайні дошки з крейдою, 2 touch-панелі, пуфи, дивани, каремати. Обладнали повноцінний медичний кабінет та кімнату для прийому їжі. За рахунок використання ролетів простір можна зонувати на кімнати для проведення окремих занять.  Передбачили можливість аварійного постачання енергії на випадок відключень світла — протягом 72 годин. Є запаси питної та технічної води, працює Wi-Fi. За останніх 2 роки у столиці (окрім тих, що відремонтували і обладнали) побудували 9 укриттів для закладів освіти. Цьогоріч плануємо завершити будівництво ще кількох об’єктів та виконати ремонти найпростіших укриттів у 109 освітніх закладах.Ворог постійно обстрілює Київ. Зокрема, й навчальні заклади. Тому для столиці актуальною залишається безпека наших дітей під час навчального процесу.Звернувся до голів районів відповідально поставитися до облаштування укриттів до нового навчального року. 

У столиці створили новий простір для прогулянок і відпочинку киян та гостей міста.Сьогодні разом з мером Вільнюса Валдасом Бенкунскасом та послом Литовської Республіки в Україні Інгою Станітє-Толочкєнє відкрили Вільнюський сквер та пішохідний міст у частині парку на вулиці Прирічній на Оболоні. Місток зведений через заводь за мотивами мосту короля Міндаугаса у Вільнюсі. Цей проєкт втілили в партнерстві столиць України та Литви. На його реалізацію у 2026 році мерія Вільнюса за сприянням Державної установи «Центральне агентство з управління проєктами» виділила 600 000 євро.Нова гарна зелена зона символізує багаторічне партнерство Києва і Вільнюса та підтримку України нашими партнерами. Під час підготовки концепції змін провели три етапи відкритих громадських консультацій з мешканцями. Проєкт має важливу соціальну складову — під час війни такі місця допомагають людям відновлюватися емоційно та підтримувати психологічну стійкість.Прогулялися з мером Вільнюса і послом Литви в Україні новим сквером та Оболонським островом до мосту «Хвиля».Подякував місту-побратиму Вільнюсу за фінансову підтримку проєкту та за всю допомогу за час повномасштабної війни. Зокрема, у 2023 році литовська столиця передала Києву 20 генераторів, газові плити з балонами, батарейки та пристрої для підзарядки, ліхтарики, термоодяг. Також Вільнюс перерахував до благодійного фонду «Майбутній Київ» 500 000 євро. Цього року мерія Вільнюса виділила 80 000 євро на закупівлю сонячних батарей для потреб Київського пансіонату ветеранів праці.

Зустрівся у столичній мерії з учасниками Програми ветеранського лідерства від Руху ЧЕСНО — ветеранами та ветеранками, які прагнуть реалізувати свій досвід у громадському житті, місцевому самоврядуванні та держуправлінні.Сьогодні в Києві мешкають майже 120 000 ветеранів і ветеранок. Після завершення війни їх буде більше. Тому вже зараз маємо думати не тільки про підтримку тих, хто повертається з фронту, а й про те, як залучати їхній досвід до розвитку громад і держави. У Києві ми послідовно розбудовуємо систему підтримки ветеранів. Столиця стала першим містом в Україні, де запровадили посаду Уповноваженого з прав ветеранів. Також працює Київ Мілітарі Хаб — єдиний міський простір, де ветерани та їхні родини можуть отримати повний супровід - від оформлення статусів і соціальних гарантій до психологічної, юридичної підтримки та допомоги з працевлаштуванням. Для нас важливо, щоб ветерани мали можливість реалізувати себе і в роботі на громаду. Місто запрошує ветеранів долучатися до роботи в органах місцевого самоврядування та комунальному секторі. Актуальні вакансії для роботи в Апараті КМДА розміщені на Офіційному порталі Києва в розділі «Добір кадрів під час воєнного стану». Дякую Руху ЧЕСНО за ініціативу та роботу з розвитку ветеранського лідерства.

Також сьогодні Київрада має ухвалити рішення про залучення місцевого запозичення до бюджету столиці. Йдеться про кредит Державного Ощадбанку України у 2,5 млрд грн. Та кредиту від ЄБРР у 50 мільйонів євро. Для «Київтеплоенерго». Це кошти, які підуть на забезпечення заходів Плану стійкості Києва. Хочу зазначити, що місто готується до зими. Наразі в межах наших можливостей і можливостей, які знаходимо додатково. Коли держава, замість того, щоб допомагати, постійно підкидає якісь шаради і створює перешкоди. То план не такий, то уточніть, то переуточніть… То договорилися вже до того, що план стійкості Києва, нібито, не затверджений! Так його схвалила Київрада! Місто здійснило роботу щодо формування саме того переліку заходів, які б максимально враховували виклики минулої зими та ризики наступної. Провели експертні консультації на рівні уряду, профільних міністерств, а також міжнародних партнерів. На основі аналізу перших етапів реалізації план уточнили та удосконалили. Він має чітку структуру критично важливих пріоритетів. Із відповідальними виконавцями та реалістичними обсягами фінансування. Держава обіцяла і Київ має домовленість з урядом стосовно пріоритетності заходів з енергостійкості. – Втілення яких коштуватиме близько 30 млрд грн. А також, що фінансування заходів і роботи здійснюватимуться у пропорції 50/50 – містом і державою.  Тепер уряд нам заявив, що йдеться тільки про фінасування. А до робіт відношення практично не матиме. Державне Агенство відновлення та розвитку інфраструктури України займатиметься створенням резервного теплопостачання тільки в зоні ТЕЦ-4. А все інше – будівництво когенерації, систем резервного живлення, системи резервного теплопостачання – має робити місто самотужки. Ми сьогодні робимо, що можемо. Зокрема, вже встановили три дизель-генераторні установки потужністю понад 15 МВт, які працюватимуть для безперебійного живлення об’єктів водопостачання. Загалом цьогоріч плануємо забезпечити близько 40 МВт резерву для систем водозабезпечення.Завершене будівництво нових об’єктів розподіленої когенерації потужністю 45 МВт. Іще понад 100 МВт потужності — в роботі. Загалом цього року повинні отримати близько 200 МВт додаткової когенераційної потужності. Але, ми розуміємо, що для Києва цього замало. І що все зробити місту, без участі держави, — нереальноІ І ми наполягаємо на виконанні урядом попередніх домовленостей. Бо має бути державницька позиція. А не політична тяганина!Ми внесли зміни, які ще більш деталізують заходи плану, оптимізують вартість проектів. Із пріоритетом саме на наступний опалювальний сезон. А також, що важливо, містять фіксацію участі міста і держави,  як в фінансуванні так і в проведенні робіт — 50/50.І сьогодні пропонуємо Київраді підтримати таке рішення.

Разом із представницею УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт та головою правління Благодійного фонду «Рокада» Наталією Гуржій відкрили в столиці перший в Україні комунальний заклад підтримки та супроводу внутрішньо переміщених осіб, біженців та шукачів захисту. Сьогодні в Києві мешкають майже 440 000 внутрішньо переміщених осіб. Із них з 2022 року – 260 000. Місто забезпечує їм доступ до соціальної, медичної допомоги, освітньої та матеріальної підтримки. Водночас одним із найпоширеніших запитів залишається втрата соціальних зв’язків і звичного середовища після вимушеного переїзду.Київ формує умови для комплексної підтримки ВПО — від соціальних послуг до матеріальної допомоги. Тільки за 5 місяців цього року з міського бюджету на різні види матеріальної підтримки ВПО спрямували майже 150 млн грн.Столиця робить усе, щоб люди, які вимушено переїхали до Києва, мали доступ до послуг нарівні з киянами. Також важливо створювати середовище, в якому вони не втрачають зв’язок із громадами. Зберігають соціальні контакти та отримують необхідну підтримку для адаптації.На базі Інтеграційного Хабу можна отримати юридичну та психологічну підтримку, консультації щодо працевлаштування, соцпослуг і державних програм допомоги. За кожним відвідувачем буде закріплений соціальний менеджер, який супроводжуватиме його протягом отримання послуг.Окрім цього, у Хабі представники 18 релокованих і прифронтових громад зможуть проводити прийоми, надавати консультації та підтримувати зв’язок зі своїми мешканцями.Дякую Агентству ООН у справах біженців та БФ «Рокада» за підтримку цього проєкту. 

Столиця продовжує готуватися до наступної зими та реалізовувати Комплексний план стійкості міста, який Київрада ухвалила в березні.Сьогодні оглянув когенераційне обладнання на одному з об'єктів критичної інфраструктури. В межах реалізації плану стійкості нещодавно тут встановили 4 потужних когенераційних установки. Кожна з них — 4,5 МВт, а загальна потужність — 18 МВт. Наразі установки, працюють та видають електроенергію в єдину енергосистему України. Паралельно завершують будівництво захисту другого рівня.Завершене будівництво нових об’єктів розподіленої когенерації потужністю близько 60 МВт. Іще понад 100 МВт потужності — в роботі. Загалом цього року повинні отримати близько 200 МВт додаткової когенераційної потужності.На сьогодні вже, зокрема, встановили три дизель-генераторні установки потужністю понад 15 МВт, які працюватимуть для безперебійного живлення об’єктів водопостачання. Загалом цьогоріч плануємо забезпечити близько 40 МВт резерву для систем водозабезпечення.Київ здійснив роботу щодо формування саме того переліку заходів, які б максимально враховували виклики минулої зими та потенційні ризики наступної.Ми провели низку експертних консультацій на рівні уряду, профільних міністерств, а також міжнародних партнерів. На основі аналізу перших етапів реалізації план уточнили та удосконалили. Він має чітку структуру критично важливих пріоритетів. Із відповідальними виконавцями та реалістичними обсягами фінансування.Загалом це майже 200 проєктів, завдань та заходів за ключовими сегментами. Інженерно-технічний захист, відновлення об'єктів та обладнання після нищівних атак ворога минулої зими, розбудова розподіленої електричної та теплової генерації, резервних систем водо- й теплопостачання. Та низка інших проєктів з підготовки до зими — сонячна генерація в закладах освіти, енергостійкість житлових будинків за програмами співфінанасування, капремонт електрощитових, заходи енергостійкості в закладах охорони здоров’я та соціальної сфери.За всіма напрямами тривають роботи. На різних локаціях та будівельних майданчиках.