Зараз людям просто знаходити інформацію. Зайшов в гугль, прочитав чат GPT - все ясно... В мої часи інтелектуальної зрілості так воно не було. Мені треба було їхать 71-м до Поштової, а далі - дві станції метро до Хрещатика, а там - 20-м тролейбусом до Лаври, і аж там була Історична бібліотека. Ми знання видобували. А в "історичці" була велика черга. І окрема черга була на книжку. На тиждень... І через той довгий тиждень нарешті ти отримував свої "Житія святих" чи історію давнього Риму Тіта Лівія або й цілого Геродота з Страбоном (ні, не страпон, іменно - Страбон)... Віддавався науці... І саме в цей доленосний момент приходила Наташка в короткій спідниці, на двометрових ногах, і ставала перед тобою на ціпки, аби тіпа достать якусь книжку. І спідниця робилася ще коротша разів у десять...- От, сука ти, Наташка, - казав я Наташці. - Я ж хотів стати доктором історичних наук! Наташка грайливо била мене кульбабою по носу...- Давай краще цілуватися, - казала Наташка.- Давай, - казав я Наташці... Шо там той Геродот поніма... PS: Наташка лайкнула :))Віталій Чепинога | Підписатися