Мій дід покойний -Логвин Агейович Чепинога, 1895 року народження, поки ще не осліп на глаукому, - кожного дня ставив ятері на річці, щоб рибу ловить... Дід рибу уважав. Кожного ранку він ятері чистив і оглядав. Щоб не дай боже вони не були брудні чи з діркою. - У найменшу дірку риба втече, - казав дід... А в брудний ятір риба не хоче йти... Цього йому ніхто не вчив, ну він так чувствував...Це я про судову реформу, єслі шо... Хай хоч сто раз буде безвіз, шенген і євроінтеграція, але поки там дірки та бруд, - діла не буде з того... Хоч об землю бийся, але з радянською системою правосуддя жодного успіху не вийде...Є такі маркери, без реформування яких неможливий жодний поступ. Суди - передовсім...Інша сторона медалі - декомунізація. Ivan Semesyuk пише, як його днями не пустили в "храм" - в управління культури Київської облдержадміністрації. Бо був у шортах...Тобто, можна сцять мімо унітаза, брать взятки, трахать секретаршу в кладовій, писать слово "хуй" на лінолєумі, кидать бички з балкона управління і сякаться в штору... А в шортах - не можна. ЗАПРІЩЕНО!!!!!!!!!Декомунізацію треба начинать з голов, а не з фасадів. Бо серп і молот в основному там угніздився...#шедеври👉 Більше шедеврів Віталій Чепинога | Підписатися