Не про ТрампаСеред давніх об’єктів нашого Києва є такі місця, в яких спочиває його справжня душа, квінтесенція київства і киянства. Передусім це – базари, ринки. Бессарабка, Володимирський, Сінний (якого на жаль вже немає), а також - Житній ринок на Подолі. Житньому ринку більше тисячі років, від «одноліток» давньої Руси-України. Тут жили й працювали з давніх давен купці й ремісники. Ті ж самі кожум’яки, гончарі та дехтярі, які давно вже стали власними назвами. Тут були грецькі, турецькі й вірменські квартали. Тут укладалися договори й контракти. Житній торг свого часу був одним з найбільших і найвідоміших в Європі. Не випадково, український графік і монументаліст Анатолій Домнич розмістив на будівлі сучасного ринку панно «З варягів у греки». Тут десь блукали між рядами Свирид Петрович Голохвастов і Проня Прокопівна Сірківна. Сюди спускався з Андріївського узвозу Григір Тютюнник «по оселедці»… Житній ринок – це Київ у самій своїй сутності. На жаль, на Житньому вже кілька років німо й тихо. Міська влада проголосила реконструкцію, та й потому. Нічого не реконструюється, нічого не відбувається. Громадські активісти, захисники ринку побоюються, що якогось дня Житній ринок «цілком випадково» згорить, а на його місці постане позбавлений художнього й естетичного смаку черговий торгівельно-бізнесовий центр на сто поверхів. Бо так у нас, на жаль, часто буває. На щастя є люди, яким небайдуже до старого Києва і до його пам’яток. Inzhur та архітектор Юліан Чаплінський 25 лютого о 18.30 проведуть проект нового відродженого Житнього ринку. Буде цікава дискусія. Локація: Житній ринок. Приходьте, якщо вам не байдуже. Практика свідчить, що будь-яку київську проблему можна вирішити тільки тоді, коли в цьому кревно зацікавлені самі кияни. Такі перлини, як «Житній» Києву не можна втратити в жодному разі. Це особливо актуально тоді, коли нашому місту щодня завдають шкоди з повітря ще й російські ракети з шахедами. Хай Житній ринок працює для людей і для Києва даліВіталій Чепинога | Підписатися