Молитва- надвелике надбання,Коли сказати все, що на душі є, можеш,Усі свої на серці почуття,Що сміли особистий спокій потривожить. Молитва- найсильніший зі звʼязків,Ту силу, що дає із Ним розмова,Ніщо не зломить і не розібʼє,Із нею до всього ти є готовий. Молитва вмить розвʼязує клубок,Думок, що в голові усе кишіли,Дає відвагу на великій крок,Навіть тоді, коли здається, що безсилий… Молитви можуть більше, ніж здаєтьсяСпинити лихо, втамувати біль,З молитвами і небо прихилиться,Молитви- завжди потрапляють в ціль… Молитва графіку конкретного немає,Для неї не потрібен певний день,Тебе по той бік слухавки завжди чекає,Твій завжди вільний для розмови абонент. Такий дзвінок завжди є безкоштовний,На нього з часом не міняється тариф,Єдине- час, який нам дуже требаЙого так мало- він таким є дорогим. Проте, залежить це лише від тебе,І що для тебе є пріоритет? Хвилини вільні приділити небу,Чи світ поставити для себе, як авторитет? І в хвилях тих буденних заблудитися… Від справ щоденних без кінця томитися,Й прийти тільки тоді- коли без сили,Згадати про Бога тільки коли стало милоКомусь поплакати, комусь розповісти,«Він виручить»- ми кажемо уміло,А чи прийшов, коли ще вистачало сили,Коли був вихід, коли вибір був,Тоді про Бога, друже, ти забув,Тоді ніщо до цього не схилялоУсе чудово, клопотів не мало,Ну а подяка, тільки на показ,Що? Так подякував, а може і не раз,І так, бувай, я дякую! А як же?! Уста так швидко у розмові все прокажуть,І позначка- «все! Зроблено» авжеж,Мабуть, тій щирості «немає меж»,Знайомий випадок? О ні, таке буває,Мабуть із кожним, ми не помічаєм,Як Бог стає лиш нашим слухачем,Мов паличка, що завжди виручає і дає,Нам все, що лиш захочем, що потрібно,І лише так, щоби для нас це було плідно,А Бог терпляче, слухає й чекаєІз ним, повір, звʼязку ти вже не маєш… Якщо для тебе лиш тоді є Бог,Коли підтримка й допомога треба,Тоді лише існує діалог… Він застеріг, що не усі хто кличе,До нього «Господи!», не всіЗможуть ввійти до брам небесних,І хтось почує «не знав я їх»Бо не усі хто у проблемах кличе,Хто просить допомоги коли тяжко,Із Богом залишаються й в той час,Коли Бог забирає ношу важку… Тому приходь до Бога на розмову,За всіх обставин й щоб там не було,Бо Він- життя, і лише з ним дорога,Тебе веде у вічний край, у небо. Повір, ціннішою є спільність, не у час тривоги,А коли добре, коли є з ким поділитись,Коли є вибір, що у вільну хвилину зробитиІ не приходиться без кінця від неспокою томитись. Прийди до Нього у цей час випробування,Хоча воно здається не важке,Проте, нехай до нас не прозвучить питання:«Чому ти не прийшов коли Я чекав тебе?»😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️ https://youtu.be/z55VEbGp3IQ