⛔️ Насильство – це завжди про владу і контроль. Особа, яка вчиняє насильство, поступово позбавляє постраждалу особу можливості самостійно приймати рішення, контролювати власне життя та простір, визначати, що для неї безпечно і як їй діяти.

Саме тому, працюючи з випадком домашнього насильства, надзвичайно важливо допомогти постраждалій особі повернути можливість впливати на власне життя та приймати поінформовані рішення.

❓ Як це зробити? Передусім – через повне, зрозуміле та належне інформування.

І таке інформування не має бути формальним. Крім роз’яснення її прав, доступних способів захисту та можливостей отримати допомогу в громаді, постраждала особа має розуміти, що відбуватиметься далі та які наслідки можуть мати різні рішення.

💬 Наприклад, отримати відповіді на запитання:
- Що буде, якщо я напишу заяву?
- Чи дізнається про це кривдник?
- Що буде, якщо я її не напишу або передумаю?
- Куди я можу піти разом із дітьми?
- Що буде з моїми дітьми?
- Як я буду забезпечувати себе та дітей?

Саме тому рішення про те, чи звертатися із заявою про домашнє насильство, має приймати сама постраждала особа. Завдання фахівця – надати їй необхідну інформацію, допомогти оцінити ризики, роз’яснити можливі варіанти дій та їхні наслідки, але не приймати це рішення замість неї.

👧🏼🧒🏼👶🏻 Водночас особливої уваги потребують ситуації, коли в сім’ї є діти.

Фахівець має окремо оцінити ситуацію кожної дитини: чи зазнає вона домашнього насильства, чи є його свідком (очевидцем), які ризики для її безпеки існують та якої допомоги і захисту вона потребує.

❗️ Рішення дорослої постраждалої особи не звертатися із заявою не припиняє обов’язків фахівців щодо захисту дитини. Якщо, наприклад, мати не хоче писати заяву, інформація про постраждалу дитину впродовж доби має бути обов’язково передана до поліції та служби у справах дітей. Якщо мати відкликає свою заяву, реагування щодо постраждалої дитини в жодному разі не має зупинятися.
Дитина не є власністю своїх батьків. Вона є рівноправним учасником правовідносин.

❌ Отже: «Вона не хоче писати заяву».
❓ Що в такій ситуації може і повинен зробити фахівець?

⚠️ МОЖЕ:
- запитати, що саме зупиняє постраждалу особу від звернення із заявою;
- обговорити її страхи та побоювання і допомогти знайти можливі рішення;
- допомогти скласти план безпеки для неї та дітей;
- запропонувати допомогу у зверненні до поліції, служби у справах дітей, системи безоплатної правничої допомоги, спеціалізованих служб підтримки та інших суб’єктів;
- залишити можливість повернутися по допомогу пізніше, якщо зараз вона не готова до конкретних дій.

⚠️ ПОВИНЕН:
- поважати право повнолітньої дієздатної постраждалої особи приймати рішення щодо власного життя та не примушувати її до написання заяви;
- надати повну і зрозумілу інформацію про її права, доступні способи захисту, допомогу та можливі наслідки різних рішень;
- оцінити ризики та звернути увагу на безпеку постраждалої особи;
- ЯКЩО В СІМ’Ї Є ПОСТРАЖДАЛІ ДІТИ – ВПРОДОВЖ ДОБИ ПРОІНФОРМУВАТИ ПОЛІЦІЮ ТА СЛУЖБУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ.

❗️І головне.
«Вона не хоче писати заяву»
– не означає ❌
«Я нічого не можу зробити».

🎓 Тамара Бугаєць, юристка. #колонка_юристки