🔴 Належне документування кожного факту домашнього насильства є важливою складовою ефективного реагування та захисту постраждалої особи. Зафіксована інформація надалі може використовуватися для оцінки ризиків, застосування спеціальних заходів протидії домашньому насильству, притягнення кривдника до відповідальності, отримання обмежувального припису та в інших судових провадженнях.

❗️ Важливо: документування домашнього насильства не зводиться до одного документа або звернення лише до поліції. Доказова інформація може формуватися різними суб’єктами та накопичуватися протягом певного часу.

🖥 Джерелами фіксування та підтвердження домашнього насильства можуть бути:
- Повідомлення на лінію «102» – із фіксацією обставин, дати, часу та результатів реагування поліції.
- Заяви до поліції та письмові пояснення постраждалої особи, у яких важливо детально описувати факти насильства, його форми, попередні епізоди, погрози, наслідки та наявність дітей під час події.
- Матеріали поліції – адміністративні протоколи, рапорти, інформація про попередні звернення, притягнення кривдника до відповідальності, ТЗП, перебування на профілактичному обліку.

🖥 Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
- Фото-, відео- та аудіозаписи, зроблені постраждалою особою або іншими особами.
- Записи з нагрудних камер поліцейських, які можуть фіксувати обстановку на місці події, поведінку кривдника, постраждалої особи та дітей.
- Показання свідків – у тому числі осіб, які не бачили насильство безпосередньо, але чули погрози, бачили тілесні ушкодження, прояви контролю або зміни у поведінці постраждалої особи чи дітей.
- Медична документація, у якій можуть бути зафіксовані наслідки фізичного, психологічного або сексуального насильства, а також інформація про виклики «103».
- Документи щодо судово-медичного обстеження та експертизи, зокрема щодо зафіксованих тілесних ушкоджень.
- Документи, складені під час соціальної роботи з постраждалою особою або сім’єю – зокрема результати оцінки потреб особи/сім’ї, документи щодо надання соціальних послуг, у яких можуть бути зафіксовані обставини домашнього насильства, його наслідки, потреби постраждалої особи та необхідні заходи підтримки.
- Документи психолога, у яких можуть фіксуватися психологічний стан постраждалої особи та наслідки пережитого насильства.
- Документи закладів освіти – зокрема характеристики дитини, документи психолога, відомості про виявлені ознаки насильства або зміни в поведінці дитини.
Документи, складені у межах захисту дитини, зокрема результати оцінки рівня її безпеки.
- Електронні докази – повідомлення, листування, електронні документи та інша інформація, що може підтверджувати погрози, приниження, переслідування, контроль або інші прояви насильства.

❗️ Окремо важливо документувати випадки, коли дитина була свідком домашнього насильства. Така дитина є постраждалою від домашнього насильства, тому необхідно фіксувати її присутність під час події, те, що вона бачила або чула, а також наслідки насильства для її стану та поведінки.

❗️ У роботі з кожним випадком фахівцю варто поставити собі два запитання:
❓ Що в межах моїх повноважень я маю зафіксувати?
❓ Кому ця інформація може бути необхідна для подальшого захисту постраждалої особи?

❗️ Саме сукупність належно зафіксованих відомостей дозволяє побачити не окремий епізод, а історію, систематичність та динаміку домашнього насильства.

🎓 Тамара Бугаєць, юристка. #колонка_юристки