🚫Однією з причин нашого професійного безсилля стає домашнє насильство щодо літніх людей – тема, про яку найчастіше мовчать. Найбільшим ударом по системі цінностей є випадок, коли кривдником стає власна доросла дитина. У такій ситуації додатковими перепонами в наданні допомоги стають сором, безсилля, лояльність та страх «виносити сміття з хати». У результаті літня людина залишається беззахисною перед фізичним, психологічним чи економічним тиском, а в найгірших випадках може ще й зазнавати сексуального насильства.Як діяти родині та фахівцям у такій ситуації? Ось кілька дієвих кроків.1. Розпізнати насильство – навіть якщо воно «з родини».Підвищений тон, приниження, крики, контроль пенсії, обмеження у спілкуванні, штовхання, ігнорування потреб – це прояви насильства. Літня постраждала особа часто виправдовує поведінку дитини, але фахівець має називати спостережуване своїм іменем.2. Створити безпечний канал для розмови.Питайте не «чи все добре?», а «чи бувають ситуації, коли з вами говорять або поводяться так, що вам страшно, боляче чи соромно?». Важливо говорити без присутності дитини-агресора, навіть якщо він чи вона «просто поруч».3. Оцінити ризики.Наявність зброї, алкоголь або психоактивні речовини, фінансові конфлікти, залежність літньої людини від догляду – це чинники високої небезпеки. При найменшому ризику ескалації радьте звертатися на 102 або до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги.4. Дати сім’ї план дій.– визначити безпечне місце, куди літня особа може піти;– зібрати документи, ліки, телефони екстрених служб;– домовитися про кодове слово для сигналу небезпеки.Дуже важливо, щоб у родині була хоча б одна людина, готова говорити про те, що відбувається насильство.5. Підключити суб’єктів взаємодії, які є в громаді.Спеціалізовані служби, Центр соціальних служб, центр безоплатної правничої допомоги, представники системи охорони здоров’я – це не «чужі». Це фахівці, які допомагають зупинити насильство, коли всередині сім’ї бракує сил.Пам’ятайте: захистити літню людину – означає підтримати її гідність. Іноді саме фахівець стає тим, хто вперше називає біль правдою і запускає процес безпеки там, де родина давно втомилася бачити.🖋 Олексій Гелюх, психолог, тренер пул тренерів UNFPA#колонка_психолога