Логотерапія, супервізія для ВСІХ🌻💙💛

Відлунали гучні оплески й останні акорди діджейських сетів, і подіуми fashion-столиць спорожніли.🪩 Київ стишився: після екзальтації кольорів та форм на Ukrainian Fashion Week місто нарешті увійшло у звичний ритм. Тепер, коли спалахи камер згасли, маємо простір, щоб віднайти власні сенси у стилі, звернувшись по відповіді до Віктора Франкла.👓Коли ми обираємо, як вдягнутися,- що ми випромінюємо собою? На якій частоті звучимо? З чим хочемо увійти у резонанс? Або від чого і від кого – відокремитися? Які питання вирішити?💬Ми кажемо: «одяг, відповідний до…». До події? Погоди? Оточення? Ситуації?Вибір образу – наша щоденна декларація власних сенсів. Що ми стверджуємо сьогодні? Які цінності актуальні для нас на тепер? Віктор Франкл стверджує, що кожна життєва ситуація ставить питання, на яке людина має відповісти. Можна вдягнутися так, як «вийшло». А можна – як вирішено. І саме тут проходить межа між пасивною реакцією та свідомою відповіддю.Ми звикли думати, що одяг – це про самовираження: «я є таким/такою завжди і саме так несу себе світу». Але якщо бути точнішими – наш образ розповідає не про нас. Він говорить про нашу позицію щодо дня, в якому ми є, тут і зараз.⏱️ Так, людина не контролює всі обставини, але вона завжди на них відповідає. Іноді ця відповідь – яскрава і кричуща, як образи стріт-стайлу.📣 А іноді – дуже тиха. Як ледь помітний доторк вишневої помади на губах сивої пані поважного віку. Як вишитий хрестиком птах на манжеті підлітка, що стрімко мчить містом на скейті. Настільки нечутна, що її майже не помічають інші. Але вона є. У тому, як ми тримаємося, як говоримо і – як вдягаємося.✅Поширюйте наш канал🤗https://t.me/viktorfranklukraine

🔥 ВІДЧУВАЄШ, ЩО НАВКОЛО ЯКОСЬ НЕ ТАК⁉️Здається, що ти у пастці❓ Ніби  життя - це біг по колу, а світ навколо якийсь дивний❓ Гроші є, робота є, а радості немає... Всередині щось ворушиться, але ти не знаєш як з цим розібратись... 😱🛑 Хочеш подолати цю ПОРОЖНЕЧУ??Мільйони людей живуть на автопілоті, бо втратили  СЕНС в моменті!🧭 Але завжди можна змінити свій стан і світ! 👇👇✨ ЛОГОАНАЛІЗ ДЖЕЙМСА КРАМБО -ЦЕ ШЛЯХ ДО СЕБЕ ✨Це НЕ теорія! Це ПОТУЖНИЙ ПРАКТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ, який працює ТУТ І ЗАРАЗ! 💪 Перевірено часом і досвідом!Що ти отримаєш ❓❓❓ ✅ ЗАЛІЗНУ ОПОРУ, навіть коли світ котиться в прірву! 🔥🔥✅ ЧІТКЕ РОЗУМІННЯ, що робити зі своїм життям! 👍✅ ЕНЕРГІЮ, яка так потрібна завжди! ⚡️⚡️⚡️✅ СВОБОДУ бути собою, а не тим, кого хочуть бачити інші! 😎⏳ Воркшоп буде корисний не тільки терапевтам, а і просто людям, які зараз в пошуках нового шляху‼️ Дій прямо зараз! Ділись с друзями🏃‍♂️💨👇👇👇 реєструйся за посиланням  - https://docs.google.com/forms/d/1pDBPJR22g2v0xFdHzd9CnnRTddXckXA56vjYjUj6sVw/viewform?edit_requested=trueПоширюйте наш канал🌻💙💛 @viktorfranklukraine

Постійний розвиток. Бажання чи необхідність? 🌱Коли ми йшли в професію, нам здавалося, що от цей курс закінчу і все…. Але правда в тому, що в терапії ми працюємо не техніками, ні знаннями, а власною особистістю. А вона, як і будь-який живий інструмент, має властивість «замилюватися» або ставати менш пластичною. 🛠️Чому ми насправді не можемо зупинитися:Клієнт відчуває нашу «свіжість». 🌊 Коли ми самі вчимося, ми пам'ятаємо, як це — бути вразливим, не знати відповідей, шукати цінні і важливі ідеї. Це робить нас живими в контакті, а не «функціями» в кріслі.Світ за вікном не чекає на підручники. 🌍 Тривоги, з якими люди приходили п'ять років тому, і те, з чим вони приходять зараз — це різні всесвіти. Якщо ми не оновлюємо свій «софт», ми починаємо лікувати минуле, якого вже немає.Професійна гігієна. 💨 Постійний розвиток і супервізія — це єдиний спосіб не «згоріти» до попелу. Нові ідеї дають кисень там, де рутина намагається його перекрити.Чесність перед собою. 💎 Ми просимо клієнтів змінюватися, ризикувати й рости. Було б дивно, якби ми самі припинили це робити, чи не так?Ми не стаємо «кращими» терапевтами, ми просто стаємо більш місткими. Щоб у нас вистачило місця для всього того болю й надії, які нам приносять наші клієнти щодня. ✨

Кожен з нас є майстром-будівельником. Генетичні задатки та різноманітні впливи навколишнього середовища формують будівельний матеріал, доступний людині. На жаль, цей будівельний матеріал розподіляється несправедливо. Деяким особам дається фантастично міцний будівельний матеріал: вони мають люблячих батьків, здоровий організм, живуть у мирній країні… Іншим же дістається гірший будівельний матеріал: антисоціальне середовище, бідність або потрясіння війни. Але потім додається «третій вимір»: майстер-будівельник використовує свій матеріал в індивідуальній композиції. І ви бачите: деякі майстри, які отримали найкращі «мармурові брили» (наприклад, чудовий музичний талант або блискучий приклад благодійності), залишають їх необробленими та дають їм руйнуватися. Інші майстри-будівельники, яким дісталися лише непримітні, крихкі пісковики (наприклад, низька вага при народженні, відсутність освіти тощо), використовують їх для будівництва затишного будиночка або гарненької каплички на узбіччі дороги. «Людина — це істота, яка завжди вирішує, — сказав Франкл. — І що ж вона вирішує? Якою вона буде наступної миті».Цитата Елізабет Лукас з книги «Психотерапія з гідністю. Жива Логотерапія»Запрошуйте всіх на наш канал🌻💙💛https://t.me/viktorfranklukraine

Продовжимо осмислювати власне життя як сад, дивлячись на нього крізь призму логотерапії.🌱 Там, де ми звикли бачити пустку, Віктор Франкл відкриває намзовсім іншу картину:«Люди схильні бачити лише стерню минущості, проте вони не помічають і забувають про повні житниці минулого, куди вони вже зібрали врожай свого життя:звершені справи, прожите кохання і, зрештою, страждання, які вони перенесли з мужністю та гідністю». (Frankl, Viktor E. Man’s Search for Meaning: An Introduction to Logotherapy).Ми часто помилково вважаємо, що минуле – це те, що зникло назавжди. Тоді як насправді, все пережите нами, назавжди зафіксоване у реальності («врятоване» у бутті).Наша житниця – минуле – наповнена врожаєм різних часів: що ми зробили, кого любили, як до цього ставилися і як трималися у важкі часи.🌾Побіжно, стерня здається символом порожнечі від того, що минуло: молодість, здоровʼя, можливості. Але саме стерня стає захистом від ерозії та затримує живильний сніг. Вона – не сміття, а основа для майбутнього гумусу, родючого шару ґрунту.Стерня більше не «плинність» чи «тимчасовість», вона – наша дія, що триває у часі.💪🏻🧡

✨ Курс «Логоаналіз» — це системна реконструкція життя. Методика, розроблена Джеймсом Крамбо — соратником легендарного Віктора Франкла, — поєднує глибину філософії з доказовою практикою.🔎 Що відбуватиметься протягом 5 занять?✔ Проведемо повний аудит життя — від прихованих амбіцій до реальних ресурсів. ✔ Освоїмо техніку «діяти так, ніби…» — щоб повернути впевненість через конкретні дії. ✔ Навчимося знаходити сенс у творчості, природі та глибоких стосунках. ✔ Опaнуємо «цінності ставлення» — внутрішню опору в обставинах, які змінити неможливо. ✔ Перетворимо мрії на конкретні коротко- та довгострокові цілі.🎯 Результат: – вихід із кризи – внутрішній спокій – ясність ідентичності – стратегія руху вперед📅 Старт: 27 березня 🗓 Щоп’ятниці | 5 занять 🎥 Ви отримуєте відеозаписи 📑 Презентації 🧰 Інструменти для роботи, яких не знає навіть GPT чат. 📚 Додаткові матеріали 🎓 Сертифікація 20 годин (ТОВ «Український інститут імені Віктора Франкла» та ГО «АЛЕАУ»)Вартість 1000 грн/заняттяДля діючих військових 800грн/заняттяПочніть шлях сьогодні🌻.Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/1pDBPJR22g2v0xFdHzd9CnnRTddXckXA56vjYjUj6sVw/edit

28 лютого. Завтра буде весна!Вона станеться з нами так само невідворотно, як дихання живої людини, як схід сонця.🌅 Коли почалася велика війна, люди кинулися саджати сади. Скуповували все, що невдовзі, дасть квіт. Попит на саджанці в Україні та поза її межами злетів до небес: українці вимагали сакур і магнолій, ще більше квітучих дерев!🌸Не задля того, аби мати плід, який прогодує. А щоби не дозволити своєму внутрішньому саду зарости чагарником відчаю.Сади висаджували біля зруйнованих будинків, замість знищених парканів. На подвір’ях, де ще стояв запах гару й курився дим. У містах, що жили під постійними сиренами, а деякі – й під обстрілами...🌱Це виглядало геть нелогічним. Але було відповідним часу. 🇺🇦 Бо сад – це не тільки і не стільки, про їжу.Сад – це про продовження життя!Проте, є одна особливість: сад не підкоряється нашій тривозі чи наміру контролювати. Ми можемо нервувати, чекати, прискорювати,– але коріння росте у своїй тиші. Бруньки розкриваються у свій час. Або – ні.🤷🏻‍♀️І тут постає найскладніше питання: що робити, якщо сад не квітне?🤔Іноді життя ставить перед нами питання не про ефективність, а про вірність.Не про врожай, а про те, чи будемо ми сіяти, знову і знову? Чи продовжимося ми у часі як садівники?🙌🏻Сад, посаджений під час війни,– це відповідь.💪🏻Навіть якщо його зламає вітер.Навіть якщо перша весна буде холодною.Бо сад – це акт довіри майбутньому!Ми звикли вимірювати цінність результатом. Якщо немає квітів – значить, помилка. Якщо немає плодів – значить, марно…Але логотерапія говорить про інше:Сенс не дорівнює успіху.Сенс – це відповідь.Друзі, напередодні весни, запитаємо самих себе:🌿Що у моєму житті зараз є садом?🌿Що я роблю, навіть якщо не бачу швидкого цвітіння?🌿І чи не зраджую я це тільки тому, що воно не дає миттєвого результату?Сад, який не цвіте цього року,– це не ознака того, що він мертвий.Можливо, він укорінюється,– укорінення завжди непомітне. Але, саме коріння тримає дерево, коли шаленіє вітер!💨🌳Людина, яка садить дерево у часи руйнування,– не заперечує трагедію: вона обирає відповідати на неї творенням.🧡Земля не питає, чи ти в ресурсі. Вона питає, чи готовий ти діяти?Завтра буде весна. Вона станеться з нами, невідворотно.🤝

Парадокси терапії📥💬Бути терапевтом - це іноді відчувати себе канатохідцем, який намагається втримати рівновагу між тим, що він знає, і тим, що він відчуває.📤У нашій роботі істина  загалом рідко буває лінійною. Вона майже завжди народжується на перетині протилежностей,парадоксів. Але саме вони дають нам нові поштовхи для розвитку і росту.🏅◽️ Досвідчене «Незнання»Ми маємо бути озброєні знаннями про психіку, механізми травми та психопатологію. Проте, заходячи в кабінет, ми мусимо мати «чистий погляд».Ми маємо забути теорію на деякий час, щоб почути Людину.◽️Дистанція, що створює БлизькістьМи маємо бути максимально поруч ,як «попутники» ,але водночас ми мусимо зберігати дистанцію. 💭Наша «холодна голова» - це не відсутність серця, а гарантія того, що коли клієнт тоне, ми не стрибнемо у воду разом із ним, а міцно триматимемо канат.✅ Наша професійна дистанція - це простір, у якому клієнт може почуватися в безпеці.◽️ Всемогутність та БезпорадністьМи віримо у непереможність ноетичного ядра , у те, що в людині є щось, що ніколи не хворіє. І водночас ми щодня стикаємося з обмеженнями: психосоматикою, втомою, долею, яку неможливо змінити.✅Парадокс у тому, щоб бачити свободу там, де її залишився лише міліметр, і при цьому не ставати фанатичними оптимістами, що ігнорують реальний біль.◽️ Вплив через НедіянняЦе парадокс професійної відповідальності. Ми працюємо найефективніше тоді, коли відмовляємося від бажання «виправити» клієнта. ➕Найглибші зміни відбуваються не від нашого бажання допомогти. Ми створюємо простір, де клієнт сам наважується на свій крок. ✅Ми маємо бути «активно присутніми», але при цьому не забирати у людини її право на власну швидкість та власну помилку.Часто супервізія саме  те місце, де ці парадокси перестають бути внутрішнім конфліктом терапевта і стають його робочим інструментом. 💡 Юлія Макоід

Про людяність і інтелігентність. І чому людина в краватці — це ще не інтелігент.🔹 Людяність — це здатність бачити в іншому людину. - коли вона помиляється. - коли вона слабка. - коли вона не згодна з нами.Людяність — це не сентиментальність. Це позиція і вибір ставлення.У логотерапії ми сказали б — це прояв ноетичного виміру людини: здатність піднятися над імпульсом,над образою, над страхом —і відповісти гідністю.🔹 Інтелігентність — це не диплом і не манери. І точно не краватка.Інтелігентність — це:- культура мислення- відповідальність за слово- внутрішня етика- здатність до рефлексіїЛюдина в краватці — це ще не інтелігент. Так само як науковий ступінь — не гарантія внутрішньої культури.😎Інтелігентність це форма прояву людяності.📌 У чому різниця?Людяність — це тепло серця. Інтелігентність — ясність свідомості.Людяність без мислення може бути наївною. Інтелігентність без серця — холодною і навіть жорстокою.Зріла особистість — це їхній союз.Віктор Франкл писав, що людину визначає її ставлення до обставин. І саме в цьому ставленні народжується або гідність, або зверхність.Бути людяним — означає обирати гідність. Бути інтелігентним — означає усвідомлювати цінність цього вибору.Згодні?)🌻💙💛

🕊️ Відкрита супервізія, як знайомство з простором супервізії  з Юлією Макоід👋 Дорогі колеги! Запрошую вас на зустріч-знайомство, де ми не просто розберемо кейс, а зануримось у філософію безпечної супервізії.🛡️🤝 Як професійний логотерапевт, буду створювати невеличку подорож на стику двох підходів — логотерапевтичного та мультимодального. Як супервізор, закінчую навчання в 2 підходах – мультимодальна супервізія та супервізія в ЛТЕА.❓ У чому особливість поєднання? Інколи  супервізія схожа на «роботу над помилками». Але насправді це процес, який: 🧭 За допомогою мультимодальності побачити всю картину цілком. 💎 За допомогою логотерапії знайти в цій картині цінне, простір свободи і вчитись використовувати духовні можливості особистості.Симуляційний кейс - «Пастка емпатії: у лабіринті співзалежності»📅 Коли зустрічаємось? 20 лютого (п’ятниця) ⏰ Час: 10:30 — 12:00 (півтори години глибокої роботи та знайомства) 💻 Формат: Онлайн🔗 Лінк на зустріч:  Join Zoom Meetinghttps://us06web.zoom.us/j/83684450356?pwd=SF2SNPuaGxiKuywKvrfNw4sJRW9hXa.1Meeting ID: 836 8445 0356Passcode: 752717