Сьогодні ми відзначаємо одну з ключових подій нашої державної історії - Акт Злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року. Цей день став символом єдності політичної волі українського народу. Акт Злуки був не просто політичним актом – це була спроба інституційного оформлення української ідентичності, державної суб’єктності та історичної відповідальності еліт перед суспільством. Сьогодні, в умовах війни за саме існування України, ідея соборності знову набуває свого первісного значення:єдність територій, єдність інституцій, єдність цінностей і єдність відповідальності.Соборність – це не лише пам’ять про 1919 рік. Це наш щоденний політичний, правовий і громадянський вибір.«Перейдемо від фраз про Соборність до здійснювання цієї великої Ідеї в буденному житті».«Хай слово «Соборність» не буде тільки книжковою фразою, але щоденним хлібом та правдивою Ідеєю наших буднів!» Михайло Дяченко (Марко Боєслав), «За соборний моноліт», 1950 рік«Українська національна думка мусить обнімати всіх українців, де б вони не проживали, на всій Україні, без огляду на державні кордони. Коли в кожному з нас до решти загине полтавський, галицький і т.д. провінціал, а в цілому зродиться та зросте Всеукраїнець, якого думи і змагання обнімають усю Україну зарівно і неподільно, як нерозлучну і єдину цілість».Микола Міхновський, «З закордонної України».