Віка з Херсона

мої маленькі записи про вечірку. розповідати все все дуже буде важко :) 1. коли тільки все почалось, я дуже відчувала себе не зручно, бо я просто так знімати людей не можу - треба кожного питати. я така «Віка давай, ти можеш». я стіснялась і боялась людей відволікати. але я потім зрозуміла, що майже всі дуже «за» познайомились і поговорити. так от, за всю вечірку мені відмовило тільки 4 людини. всі інші 1000 мільйонів були дуже за :) 2. я пішла на бекстейдж трохи перепочити..бо я була вже дуже оверстімулейтед. і зрозуміла, шо запізнилась на початок перфманса і кабаре!!!я біжу вниз, а у великому залі настільки багато людей, що я не розумію як мені туди взагалі пробитися…я починаю просити «сорі я фотограф дайте дорогу» але як люди не старались, це було фізично неможливо. і до мене підбіг якийсь хлопець і каже «хочеш я на тебе на плечі до себе посажу і ти хоч так познімаєш?»щоб залізти йому на плечі, мені допомагало ще 5 людей 🤪 сиджу на плечах у незнайомця…знімаю…і розумію що мені треба йти вже туди в центр. як я пробиралась…це було мистецтво…не зря я роблю спорт на баланс ))) я підійшла до сцени, почала знімати там. потім почались перфоманси, спочатку мене облили водою, потім там був перфоманс з тортом…торт летить на мене і на всіх 👀 3. Так я сиділа на дивані біля бару і біля мене якась парочка займалась сексом на сусідньому дивані. Мені тут нічо такого :))4. Зустріла купу знайомих!!!! Познайомилась з мільйон людей!!! 5. Люди дуже всі гарні, привітні і вічливі. Ніхто не чіпає тебе без дозволу. Все дуже дуже чіл і з повагою. До мене підходили хлопці, підкатували, я вічливо казала «ні» і вони йшли 6. Музика була не техно. Диско, різне таке, танцювальне. Що плюс :) Що вам ще розказати?

сон я, Лакі і Віка летимо кудись. посадка в літак, ми заходимо. дуже довго чомусь не вилітаємо. ми вирішили піти купити морозива. в літаку був цілий бар. ми стояли в черзі і обурювались через затримку і вже довго сидимо в кабіні і ніхто не вилітає потім виявилось, що це пастка і нікуди летіти ми не будемо …з часом ми розуміємо шо нас викрали і ми почали жити в цьому літаку і нам не можна було виходити з нього і якийсь час це тривало. я намагалась знайти шляхи як вибратись, але в мене не виходило. я дуже була стурбована потім зʼявився мій друг і ми вирішили разом вилізти на дах літаку і ми дуже довго туди пробирались і коли ми вилізли, ми зрозуміли, що ми десь серед дуже великих автострад, які одна на одну находить і я дивлючись вниз бачу, як мій друг намагається вибратись, починає вилазити і падає вниз 🥲 але він виживає і вирішує повернутися назад. а я вирішила тікати…і ми з Лакі вилазимо на дах, стрибаємо на огорожу автостради і я бачу вулицю, люди ходять я довго не могла зрозуміти що робити і бачу йде якийсь чоловік і я підбигаю і кричу англійську «допоможіть!! мене викрали, викликайте поліцію»Він зупинився в жаху, викликав поліцію Прилетів вертоліт Потім вже історія через якийсь час я сиджу на інтервʼю і я кажу «я туди ще ходила десь півроку і працювала під прикриттям, щоб звільнити всіх» 😀😀😀 о це детектив