💭 Спробуйте на хвилину уявити: замість вашого імені до вас звертаються за вашим діагнозом. На роботі, у лікарні, у черзі в магазині. Наче хтось узяв і перекреслив усе, чим ви є, залишивши лише одну характеристику. Саме так працює слово «інвалід». Воно стискає людину до ярлика,який ніхто не обирав.🫂 Сьогодні Міжнародний день людей з інвалідністю. І це день не про «привітати», а про зупинитися й чесно подивитися на те, як ми кажемо. Бо з поваги починається доступність – не з пафосних промов, а з того, як ми називаємо людей поруч. Викиньте назавжди слово «інвалід». Завжди спершу людина. Людина має ім’я, історію, освіту, характер, улюблені фільми. І вже потім може мати інвалідність, порушення слуху чи інші особливості.💁‍♀️ Етична комунікація – це коли слова не ранжують людей за «нормальністю», а визнають їхню суб’єктність. Тому ми кажемо:▫️ людина з інвалідністю▫️ людина з порушенням слуху▫️ людина, яка користується кріслом колісним❤️ Запам’ятайте просте правило: спочатку – ЛЮДИНА.У всьому. І завжди.