1.5. Ідеологія. Європейський міраж

Ми з вами пройшли два компонента формування сучасної держави - нація і політична еліта. Залишилось ще два - ідеологія та політичні інститути. В цих розділах ми зрозуміємо, чому нам ніколи не вдавалось створити успішну державу. Сьогодні про ідеологію.

Отже носієм державної ідеології завжди є еліта. Як я вже зазначав, ця ідеологія відрізняється від класичних політичних ідеологій як лібералізм чи консерватизм. Державна ідеологія - це основи, колони на яких тримається держава. Еліта, яка засновує державу, закладає туди те, в що вірить. Якщо вона вірить в демократію і свободу - закладає республіку, якщо вірить в силу лідера, культ особистості - закладає диктатуру.

Як ми бачили в попередніх постах, еліта України в момент отримання Незалежності не мала ніякої державотворчої ідеології. Спочатку вони сподівались на відновлення Радянського Союзу, а пізніше просто почали копіювати процеси, які відбувались в росії. Наступне покоління вже взагалі втратило будь-які ідеологічні орієнтири і відповідно, вірило тільки в себе, свої кишені, та корупцію. Однак, паралельно почали проростати паростки нової ідеології як в “громадянському суспільстві” так і на різних рівнях державного управління. І цією ідеологію була європейська інтеграція.

Успіх наших сусідів, постійне зростання втручання європейців у наші справи та допомога, а також некомпетентна еліта сформували в нашому суспільстві абсолютно відірване від реальності уявлення про європейську інтеграцію. Грубо кажучи, вступ в ЄС став виглядати як комунізм, але тебе там не пресують. Нам головне туди вступити, а все решта зроблять європейці і буде нам щастя. Рік за роком європейська інтеграція перетворювалась на магічні ліки, які раз і назавжди вирішать наші проблеми. Але разом з цим, чомусь ЄС не ставав і не стає нам ближчим.

Насправді ж, ЄС це неймовірно складна жорстка конструкція, в якій багато різних еліт, сект, масонських лож, які боряться за визначення того чим є європейська інтеграція, де її межі і яке майбутнє. Умовно ці групи можна поділити на глобалістів та націоналістів. Глобалісти наполягають на перетворенні ЄС на наддержавну структуру, у форматі федерації чи конфедерації. Позиції глобалістів домінували в 90-ті і на початку 2000х. Саме вони виступали за розширення ЄС та інтеграцію нових країн. Однак, саме на піку своїх ідей вони зазнали нищівної поразки.

В 2004 році відбулось найбільше розширення ЄС: приєднались 10 нових країн. Та в цей рік була і важливіша подія - лідери ЄС погодили проект Конституції, яка мала зміцнити європейські наднаціональні інституції і фактично вести до повноцінного наддержавного утворення. На жаль, через рік на референдумах у Франції та Нідерландах Конституція зазнала поразки, і до цієї ідеї більше не повертались. З цього моменту почався підйом націоналістів.

“Націоналісти” - це політичні групи, які вважають, що ЄС має залишатись як об'єднання національних держав і служити інтересам цих держав. Сьогодні ці групи домінують майже по всьому ЄС. Вони експлуатують тему міграції, злочинності, як загрозу добробуту країн-членів. Вони фактично відмінили ідею розширення, і пропагують концепцію 4 кіл, коли європейська інтеграція є різною, для різних країн.

Незважаючи на те, що глобалісти і націоналісти по різному бачать європейську інтеграцію, щодо нас їх завжди об'єднувало одне - вони ніколи не бачили Україну членом Європейського Союзу. До 2022 року європейські еліти ніколи не розглядали перспективу членства, а розмови про це викликали злість і нерозуміння. І хоча війна пробила цю глуху стіну, я переконаний, що наші шанси стати членом Європейського Союзу є мізерні.

Чому? Про це в наступному пості.

Підтримуємо збір.