Продовжуємо цикл публікацій по Новій українській ідеології

1.4. Комсомольці і пік корупції

З середини 90--х старі комуністи поступово почали втрачати вплив, хоча зберігали владу. Здебільшого причина була у віці: більшість з них були під 60 і далі. На зміну їм било копитом нове покоління - колишні комсомольці. 4 топ українські олігархи: Ахметов, Коломойський, Пінчук, Фірташ в 90-ті були у віці від 30 до 40. І, звісно, що вони були комсомольцями.

Комсомол - це не просто ще одна радянська організація. Перш за все це певна культура радянської молоді, яку просували у фільмах, книгах, журналах і, звісно, у вузах. Це мали бути активні, амбітні, прагматичні, лояльні до влади молоді люди. Коротко цих людей можна було назвати “кар'єристами”. Розпад Радянського Союзу припав на пік їх молодості, тому не дивно, що саме вони швидко почали пожинати плоди цього розпаду. На відміну від старої комуністичної еліти, яка рухалась по інерції, вони могли зловити “дух часу” швидко перебудуватись і почати загрібати неймовірне бабло, та будувати свій вплив. Вони фактично були творцями нової української корупції, де заробляли разом з владою на державних потоках та ресурсах.

Комсомольські навики були дуже ефективними. Вони навчали молодих людей будувати зв'язки і правильно подобатись партійним босам. Мабуть найкращий приклад цього - це одруження Віктора Пінчука з донькою Кучми. Однак, поки боси залишались при владі - комсомольці займались їх обслуговуванням. Попри те, що олігархи вже були найбагатшими людьми з телеканалами - вони продовжували слухатись і підтримувати владу Кучми. Так тривало поки не прийшла Помаранчева революція. Для них це була справжня революція, яка звільнила їх від старих босів. Тепер країна належала їм.

Кожен з них почав формувати свій політичний пул. Звісно, з чого могли з того ліпили, хто з дніпропетровських ділків, а хто з донецьких бандитів. Фактично, влада, коаліції і все інше стало вирішуватись українськими олігархами - колишніми комсомольцями. Вони в найгіршій формі почали реалізовувати нову форму української корупції: збагачуючись на державних потоках та ресурсах, нічого при цьому не вкладаючи. Так ми надовго потрапили в замкнуте коло: олігархи вкладали у вибори - отримували корумповану владу - заробляли шалене бабло - вкладали у вибори. Корупція стала новою ідеологією влади.

Ця епоха теж не давала нам жодних шансів на успіх. Попри перемогу в Помаранчевій революції - ми не отримали української еліти, як і єдиної української нації. Комсомольці ніяк не були прив'язані до українського, єдине, що їх цікавило - це бабло. Їм було однаково, що декларує влада ЄС, НАТО чи росію. З цих причин, не відбулось радикальних реформ, і держава продовжувала залишатись колишньою радянською колонією з радянськими інститутами. Більше того, саме така держава і була їм вигідна, адже їх капітал формувався в 90-х, коли держава залишалась радянською, але слабкою і корумпованою.

Далі про технократів.

Підтримуємо збір.