Джерело
Політика Андрусіва | Нова ідеологія України: чи є в нас шанс?1.3.Політична елітаІснує дуже ...
14 300 Охват/переглядів
2026-09-26 04:50
Повідомлення №2785
Нова ідеологія України: чи є в нас шанс?
1.3. Політична еліта
Існує дуже багато визначень і міфів щодо того кого ми розуміємо під словом “еліта”. Поширений в Україні міф відносить до еліти кращих людей суспільства: розумних, красивих і багатих. Особливий фокус на багатстві: немає грошей - не можеш бути елітою. Насправді, до еліти слід відносити людей, які мають значний суспільний вплив в своїй сфері: бізнес - еліта - бізнесмени з великою вагою в економіці, творча еліта - найвідоміші співаки, актори, митці, політична еліта - політики з найбільшим впливом на політичні рішення.
Традиційно політична еліта виникала не з багатих людей. Первісні племена були змушені утримувати своїх вождів та духовенство, оскільки останні не мали можливість обробляти поля і дбати про себе самі. Пізніше в епоху феодалізму багатство і політика переплелись, що і сформувало уявлення про те, що до політичної еліти мають входити тільки багаті. Але 19 і 20 століття жорстко розправились з такими політичними елітами, і на зміну їм прийшли виборні еліти. Сьогодні політичні еліти в розвинутих демократіях - це професійні політики, які слідують за національними інтересами, а влада для них є інструментом служіння та престижу.
Основним інструментом потрапляння в політичну еліту на Заході залишаються політичні партії. Хоча в кожній країні є своя специфіка виховання еліт. У США, наприклад, цю функцію виконують університети Ліги плюща. В Європі частіше громадські організації та профільні асоціації. Але по-факту потрапляння у владу і формування професійної політичної кар'єри всюди відбувається через політичні партії.
А що у нас? За роки незалежності у нас так і не виникло жодних інструментів формування політичної еліти: ні політичних партій, ні університетів, які цим цілеспрямовано займались. Воно й очевидно, бо коли не було єдиної нації, будь-яка еліта при владі не могла бути носієм національних інтересів і ідеології. А коли в людини не має нічого в що вона вірить - вона вірить в себе. Так, єдиним національним інтересом всіх наших політичних еліт була “турбота про свої особисті інтереси”.
Я виділяю три покоління еліт за час Незалежності:
1. Посткомуністи
2. Неокомсомольці
3. Технократи
Про них і поговоримо далі.
А поки незабуваємо підтримувати збір.
1.3. Політична еліта
Існує дуже багато визначень і міфів щодо того кого ми розуміємо під словом “еліта”. Поширений в Україні міф відносить до еліти кращих людей суспільства: розумних, красивих і багатих. Особливий фокус на багатстві: немає грошей - не можеш бути елітою. Насправді, до еліти слід відносити людей, які мають значний суспільний вплив в своїй сфері: бізнес - еліта - бізнесмени з великою вагою в економіці, творча еліта - найвідоміші співаки, актори, митці, політична еліта - політики з найбільшим впливом на політичні рішення.
Традиційно політична еліта виникала не з багатих людей. Первісні племена були змушені утримувати своїх вождів та духовенство, оскільки останні не мали можливість обробляти поля і дбати про себе самі. Пізніше в епоху феодалізму багатство і політика переплелись, що і сформувало уявлення про те, що до політичної еліти мають входити тільки багаті. Але 19 і 20 століття жорстко розправились з такими політичними елітами, і на зміну їм прийшли виборні еліти. Сьогодні політичні еліти в розвинутих демократіях - це професійні політики, які слідують за національними інтересами, а влада для них є інструментом служіння та престижу.
Основним інструментом потрапляння в політичну еліту на Заході залишаються політичні партії. Хоча в кожній країні є своя специфіка виховання еліт. У США, наприклад, цю функцію виконують університети Ліги плюща. В Європі частіше громадські організації та профільні асоціації. Але по-факту потрапляння у владу і формування професійної політичної кар'єри всюди відбувається через політичні партії.
А що у нас? За роки незалежності у нас так і не виникло жодних інструментів формування політичної еліти: ні політичних партій, ні університетів, які цим цілеспрямовано займались. Воно й очевидно, бо коли не було єдиної нації, будь-яка еліта при владі не могла бути носієм національних інтересів і ідеології. А коли в людини не має нічого в що вона вірить - вона вірить в себе. Так, єдиним національним інтересом всіх наших політичних еліт була “турбота про свої особисті інтереси”.
Я виділяю три покоління еліт за час Незалежності:
1. Посткомуністи
2. Неокомсомольці
3. Технократи
Про них і поговоримо далі.
А поки незабуваємо підтримувати збір.