те, що іноді зупиняє мене від написання огляду на показ — страх не передати все, що я відчув під час перегляду. гайдер акерманн не дарма улюбленець індустрії. мартан особисто пропонував йому стати дизайнером в maison margiela, коли він йшов звідти. гайдер відмовився. тепер, на чолі tom ford, акерманн вчергове доводить, що неочевидність – один з найбільш вирішальних феноменів в креативній індустрії.дизайни гайдера завжди про уніформеність, спорт, графічність та чуттєвість (яким би пустим це слово не видавалось через занадто часте використання). колекція чиста, але не вилизана; послідовна, але не однакова; поважає чорний, але не цурається кольору; не переповнена референсами, але все одно дуже логічна. вона відрізняється від багатьох речей, але так вабить своєю теплотою і туманною ностальгією.гайдер завжди в пошуку чогось, чого не існує, а ми з вами щасливі глядачі результатів цієї подорожі.tom ford fw25 – запаморочливий дебют гайдера акерманна на посаді креативного директора бренду. це те шоу, під час якого я розплакався. бо по кожному вигину тканини видно, як гайдер любить моду, і як нагадує, за що люблю її я.