Сьогодні працюю на Вінниччині. Разом із колегами з Мінветеранів, Міноборони, ЗСУ, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини. Відвідали Центр із реабілітації військових, який спеціалізується на поранених з ампутаціями. Поспілкувались з колективом та хлопцями, які там на лікуванні. Взяли в роботу питання. Також відвідали держпідприємство, яке спеціалізується на виробництві протезів. Чула про плани приватизувати це підприємство. Вважаю, що зараз це не на часі. Під час війни такі підприємства краще залишати під державним контролем. Тим паче, що хлопці в госпіталі дають схвальні відгуки про цього виробника. Провели виїзну нараду щодо підтримки та соціального захисту військовослужбовців звільнених з полону. Домовились спростити та пришвидшити видачу та відновлення документів: паспорт, військовий квиток, УБД, довідка про факт перебування в полоні тощо. На базі одного із закладів Вінниччини створено Центр з медичної та психологічної реабілітації для звільнених з полону, який займатиметься відновленням та реінтеграцією повернутих хлопців і дівчат.