Меми — це одиниці культурної інформації, які поширюються від людини до людини через імітацію, навчання чи інші форми передачі знань. Ідея мемів належить біологу Річарду Докінзу, який у книзі «Егоїстичний ген» (1976) запропонував розглядати їх як аналоги генів у біологічній еволюції. Як і гени, меми копіюються, мутують і конкурують за виживання в інформаційному просторі.

Докінз наводив приклади мемів: ідеї, вірування, мелодії, стилі одягу, прислів’я — усе, що передається від покоління до покоління й змінюється з часом. Деякі меми швидко зникають, а інші закріплюються на століття, формуючи культурні традиції та суспільні норми. Виживаність мему залежить від його привабливості, здатності викликати емоційний відгук і адаптуватися до змін середовища. Меметика як дослідницька дисципліна розглядає механізми конкуренції між мемами, що визначають культурну динаміку та формують ідеологічні системи.

Згодом поняття «мем» вийшло за межі науки, здобуло широку популярність далеко за межами академічного середовища і стало частиною сучасної цифрової культури, позначаючи специфічний формат контенту, що швидко поширюється в цифровому середовищі. Меметика вийшла з-під наукової парадигми й набула повсякденного значення: сьогодні під мемами ми найчастіше розуміємо смішні картинки, гіфки чи відео, що поширюються в соцмережах. Але вони живуть за тими ж правилами, що й культурні меми Докінза: конкурують за увагу, змінюються в процесі поширення й можуть зникати або жити роками.

Коментарі — місце для мемів. Я почну (про всяк випадок, приберіть дітей від екранів) ⬇️

#філософія