ПАМ'ЯТАЄМО!ЄРИШ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ - 29.10.1983-24.01.2024.Військовослужбовець Збройних Сил України. Ігор Володимирович народився у місті Волноваха Донецької області. Працював на залізниці.З 2016 року брав участь в АТО – ООС.На початку повномасштабного вторгнення перебував на службі у місті Маріуполь. Звідси потрапив у ворожий полон. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року перебував у катівнях Оленівки.Вижив. Був вивезений російськими окупантами до Вязьми. У січні 2024 року мав потрапити на обмін. Але, загинув в авіакатастрофі внаслідок ворожого збиття літака. 8 серпня 2025 року на Черкащині відбулась церемонія прощання та поховання Героя до якої долучились представники Волноваської міської ВЦА. Захисники, які перебували разом з Ігорем Володимировичем у полоні та яким пощастило повернутись живими, розповіли родині про щоденні тортури і знущання у полоні. Побратими кажуть: “Ігор перебуваючи у нелюдських умовах полону, ніколи не жалівся на життя та щоденно згадував своїх донечок”. Донька загиблого Захисника сказала: “Сподіваюсь, йому на небесах добре і знаю, що він там серцем з Україною!”.У Ігоря Володимировича залишилась дружина та дві донечки. Щирі співчуття рідним та близьким! Доземний уклін захиснику!Вічна пам’ять і слава Герою!Щодня о 9:00 - загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Сьогодні, 24 жовтня у Києві у приміщенні Маріупольського національного університету проходить Інтерактивний фестиваль «Жива спадщина – незламна ідентичність» присвячений нематеріальній культурній спадщині Донеччини та приурочений до Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини, який організували управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації, спільно з Маріупольським державним університетом, за підтримки Донецької ОДА.Мета фестивалю: ознайомлення, об'єднання та згуртування носіїв традицій, відповідальних осіб і культурної спільноти Донеччини навколо збереження та популяризації локальної ідентичності.Фестиваль має на меті продемонструвати живі традиції Донеччини, підкреслюючи, що культура та спадщина регіону залишаються незламними, попри всі виклики.Працівники культури Волноваської громади долучитися до цієї яскравої події, щоб обмінятися досвідом, надихнутися здобутками інших громад та надалі продовжувати роботу по збереженню та популяризації нематеріальної культурної спадщини нашого регіону.Фестиваль є потужним майданчиком для підтримки локальної ідентичності та демонстрації світу, що культурна спадщина Донеччини є важливою частиною загальноукраїнської незламності.
ПАМ'ЯТАЄМО!БУДЬКО ВАЛЕРІЙ ОЛЕГОВИЧ – 30.11.2000-21.10.2024Військовослужбовець 67-ої окремої механізованої бригади у складі Збройних Сил України - Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Позивний «Новембер». Валерій Олегович народився 30 листопада 2000 року в селі Іванівка Волноваського району Донецької області. Випускник Іванівської школи. Займався спортом. Валерій мав багато друзів. Вони пам’ятають його веселим, доброзичливим товаришем, завжди готовим прийти на допомогу. Влітку 2022 року Валерій Будько добровільно приєднався до лав ЗСУ, став на захист рідної землі від окупантів. У квітні 2023 року отримав поранення. Після лікування повернувся у стрій і продовжив військову службу.Нагороджений медаллю “Хрест доблесті” (Наказ Міністра оборони України від 20.09.2024 №1577).Воїн Валерій Будько героїчно загинув 21 жовтня 2024 року під час боїв за рідну Донеччину.Наш Герой - Людина Честі, справжній Чоловік. Заплатив життям за наше право на майбутнє. Вірність справі служіння Українському народові, мужність та відвага нашого земляка, завжди будуть зразком для підростаючого покоління, а світла пам'ять про цю Героїчну людину завжди житиме у серцях рідних, знайомих, друзів.Похований воїн на Краснопільському кладовищі у Дніпрі. У захисника залишилися мама, брат та кохана дівчина. Щирі співчуття рідним та близьким! Доземний уклін захиснику!Вічна пам’ять і слава Герою!Щодня о 9:00 - загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
День територіальної оборони України: Захисники нашого дому!Сьогодні, у першу неділю жовтня, ми вшановуємо мужність, відданість та неоціненний внесок бійців Сил територіальної оборони Збройних Сил України.Територіальна оборона — це не просто військовий підрозділ. Це загальнонаціональний рух спротиву, що об'єднав людей різних професій, віку та поглядів. З початком повномасштабного вторгнення саме ви, добровольці та резервісти, першими стали на захист своїх міст, селищ, вулиць і домівок.Ви — ті, хто знає кожен кущ і стежку рідної землі, хто захищає свої громади, забезпечуючи надійний тил для всієї країни. Ви поєднали в собі силу воїна та любов до рідного краю.Ми дякуємо кожному, хто служить у лавах ТрО:За вашу незламність та рішучість.За охорону критичної інфраструктури та важливих об'єктів.За допомогу у забезпеченні правопорядку та боротьбі з диверсантами.За приклад патріотизму та самовідданості.Ваш внесок у спільну Перемогу є колосальним і заслуговує на найвищу шану. Бажаємо вам міцного здоров'я, стійкості духу та якнайшвидшого повернення до мирного життя, де ваш дім буде у безпеці.Слава Силам територіальної оборони України! Слава Україні!
Волноваська громада долучилась до масового патріотичного заходу «Козацькі забави» у дистанційному форматі. Команди закладів загальної середньої освіти Волноваської МТГ – учасники масового патріотичного заходу «Козацькі забави», який відбувся у День Захисників та Захисниць України, 01.10.2025 року у дистанційному форматі. Організаторами Заходу є комунальний заклад «Донецький Палац молоді «Юність». Волноваську громаду представили три команди: «Золоті соколи» Волноваського ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2; «Січовики» Волноваського опорного ЗЗСО І-ІІІ ст. «Хоробрі серця» Волноваського ЗЗСО І-ІІІ ст. № 7. Захід складався з 4 конкурсів: І конкурс – віджимання. ІІ конкурс – присід. ІІІ конкурс – планка. IV конкурс – змагання капітанів команд на знання історії українського козацтва. Чекаємо на результати і бажаємо всім учасникам команд зростати справжніми патріотами України, бути сміливими, мудрими й завжди берегти козацький дух у своїх серцях! Дякуємо нашим мужнім воїнам за те, що вони боронять Україну і дарують нам можливість приймати участь у таких конкурсах!
Дорогі земляки! Шановні захисники і захисниці України!Від імені усієї нашої громади та від себе особисто щиро вітаю вас із величним державним святом — Днем захисників і захисниць України! Це свято має для нас потрійну силу, адже воно нерозривно пов’язане з Покровою Пресвятої Богородиці, нашою небесною заступницею, та Днем Українського козацтва. Воно символізує незламний зв’язок поколінь і спадкоємність військових традицій, починаючи від славних козаків і до сучасних героїв, які сьогодні стали нашою опорою. Ми усвідомлюємо, що маємо змогу жити, працювати і плекати надію на майбутнє лише завдяки вашій нелюдській мужності та щоденній самопожертві. Ви – справжній щит нашої держави, ви – гордість нашої країни. Сьогодні ми низько вклоняємося:Кожному захиснику та кожній захисниці, які зі зброєю в руках захищають наш спокій на передовій. Всім ветеранам, добровольцям, волонтерам, родинам військових — усім, хто тримає наш міцний тил. Ми схиляємо голови у глибокій скорботі перед світлою пам’яттю Героїв, які віддали найдорожче — своє життя — за свободу та незалежність України. Вічна слава та шана полеглим! Наш обов'язок — пам'ятати їхній подвиг і підтримувати їхні родини. Бажаю вам, дорогі захисники і захисниці, козацького здоров’я, незламної сили духу, надійного ангела-охоронця та якнайшвидшого повернення додому з Перемогою!Нехай Пресвята Богородиця завжди оберігає вас. Наша громада чекає на вас! Слава Україні! Героям слава!З глибокою повагою та вірою у Перемогу,керівник Волноваської громадиІван Лубінець.
УЧАСТЬ У ХІ КОНГРЕСІ ОСВІТЯН ДОНЕЧЧИНИ «Освіта Донеччини: синергія партнерства та простір стійкості».Протягом двох днів на базі Маріупольського державного університету в Києві тривав ХІ Конгрес освітян Донеччини «Освіта Донеччини: синергія партнерства та простір стійкості». Захід мав на меті консолідувати освітян для обговорення реформування освітньої системи регіону, визначення перспектив та основних векторів розвитку освіти в умовах сьогодення, обміну перспективним педагогічним досвідом, популяризації інноваційних ідей, практик та освітніх технологій, поширення творчих здобутків освітян Донеччини. На урочистому пленарному засіданні освітян привітали народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, міністр освіти і науки Оксен Лісовий, а також науковці й експерти. Приємно, що серед учасників та спікерів очного формату Конгресу були представники Волноваської міської ТГ, які представили досвід міжгромадної співпраці на освітніх локаціях. Освітяни активно працювали на сесіях, обговорювали досвід релокованих шкіл, патріотичне виховання та формування стійкості під час війни. Конгрес став майданчиком для нових ідей, обміну досвідом і практичних рішень для розвитку освіти Донеччини.
ПАМ’ЯТАЄМО!БОГАЧ ВАСИЛЬ ВОЛОДИМИРОВИЧ - 15.08.1979 р. – 08.05.2022 р.Підполковник Служби безпеки України, Герой України (2023, посмертно).Позивний — Домаха, літературний псевдонім — Іван Богдан. Василь Володимирович народився 15 серпня 1979 року в місті Волноваха Донецької області, проживав з родиною в м. Маріуполь.З 2004 року по день загибелі Василь Богач знаходився на службі в ГУ СБУ м. Маріуполь. Події 2014 року, які відбувалися на той час в Маріуполі, свідком яких він був, спонукали його написати першу книгу «Маріуполь 2014» під псевдонімом Іван Богдан (на честь двох синів). Пізніше видаються ще дві книги Івана Богдана «Патріотв'язні» та «По той бік окопів». З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, згідно наказу вищого керівництва, з метою належної організації діяльності ГУ СБУ в Донецькій та Луганській обл. було визначено не змінювати місце дислокації Богача В.В. та виконувати завдання, визначені керівництвом з дислокації в м. Маріуполь. Коли Маріуполь опинився в оточенні, Василь разом з колегами перебазувались на територію заводу «Азовсталь», де в той час знаходились військові формування, такі як «Азов», прикординники, морпіхи, цивільні люди. 4 квітня 2022 року Василь отримав важке поранення, перебував у шпиталі на «Азовсталі». Загинув Василь Володимирович 8 травня 2022 року на заводі «Азовсталь» м. Маріуполь, внаслідок влучання протибункерної бомби по одному з бункерів. У липні 2022 року тіло Василя Богача перевезли в Україну з території, підконтрольній терористичним угрупованням. У січні 2023 родина отримала підтвердження аналізу ДНК.16 січня 2023 року на Лук'янівському кладовищі м. Києва відбулася церемонія поховання нашого земляка, Героя України – ВАСИЛЯ БОГАЧА.Богач Василь Володимирович нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (квітень 2022). За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (12.06.2023, посмертно). Президент України Володимир Зеленський: «Звання Героя України присвоєно підполковнику СБУ Василю Богачу, посмертно. За надзвичайну особисту хоробрість, за неодноразове затримання та знищення ворожих диверсантів. За захист м. Маріуполя й саме за такий героїзм, саме таку самопожертву, які не залишають жодних інших варіантів для України й українців, окрім перемоги».У Василя залишилися мама - Ліана Борисівна, дружина Альона та двоє синів: Іван і Богдан.Щирі співчуття рідним, близьким та друзям.Доземний уклін захиснику!Вічна пам’ять і слава Герою!Щодня о 9:00 - загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
«Голос молоді: наша сила – у зв’язку» – саме так називалася онлайн-зустріч до Дня молоді, яку ми провели 12 серпня на платформі Google Meet. І знову вкотре переконалися: молодь Волновахи – це енергія, ідеї та небайдужі серця.Зустріч відбулась у форматі живого діалогу, де кожен і кожна були почутими.✨ Атмосфера була неймовірною: учасники активно ставили запитання, ділилися власними історіями та не шкодували смайлів і слів підтримки. Тут не було пасивних слухачів – кожен відчував себе частиною великої молодіжної спільноти. Натхненні виступи активної молоді Волновасьскої громади:• про особисту стійкість і розвиток у нових умовах;• про навчання та роботу попри виклики;• про сміливість діяти, навіть коли складно.💡 У блоці «Мапа молодіжних ініціатив» учасники запропонували створити простір неформальної освіти, що допоможе молоді отримати додаткові знання та інтегруватись у нове середовище. Також на зустрічі презентовали День спільнодії «Молодь знає як!», який проходить у межах програми за ініціативи Першої леді України та організований Координаційним центром з психічного здоров’я КМУ спільно з Міністерством молоді та спорту. Було наголошено: турбота про ментальне здоров’я – це основа нашої стійкості, і саме молодь може стати лідерами змін, підтримуючи одне одного та створюючи середовище, де бути собою – безпечно. Учнівська молодь на питання «Ти як?» ділилась враженнями про активно проведене літо. 💙 Завершили подію фінальними словами про єдність, віру в себе, взаємопідтримку та важливість залишатися на зв’язку.
Сумна звістка надійшла до Волноваської міської громади.У ворожому полоні загинув Захисник України з міста Волноваха - ЄРИШ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ (29.10.1983-24.01.2024).Ігор Володимирович народився у місті Волноваха. Працював на залізниці.З 2016 року брав участь в АТО - ООС.На початку повномасштабного вторгнення перебував на службі у місті Маріуполь. Звідси потрапив у ворожий полон. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року перебував у катівнях Оленівки.Вижив. Був вивезений російськими окупантами до Вязьми.У січні 2024 року мав потрапити на обмін. Але, загинув в авіакатастрофі внаслідок ворожого збиття літака.8 серпня 2025 року на Черкащині відбулась церемонія прощання та поховання Героя, до якої також долучились представники Волноваськоі міської ВЦА.Захисники, які перебували разом з Ігорем Володимировичем у полоні та яким пощастило повернутись живими, розповіли родині про щоденні тортури і знущання у полоні. Побратими кажуть: "Ігор ніколи не жалівся на життя та кожного дня згадував своїх донечок".У Ігоря Володимировича залишилась дружина та дві донечки. Донька загиблого Захисника сказала: "Сподіваюсь, йому на небесах добре і знаю, що він там серцем з Україною!".Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя! Низький уклін та вічна пам'ять Захиснику України!
TGLIST.COM.UA
