🕯️Є біль, страшніший за вибухи. Це біль невідомості. День за днем, коли час не лікує, а лише примножує запитання: «Де ти?». Безліч безсонних ночей, нескінченне очікування і вперте небажання прийняти найстрашніше. Порожнеча, яку неможливо заповнити словами чи часом…Через півтора року болісного очікування, надії та невідомості наш Захисник - Баняс Вячеслав Павлович, 23 лютого 1976 року народження, житель села Сатиїв, повернувся додому на щиті та знайшов свій вічний спочинок на рідній землі.18 липня 2022 року був призваний на військову службу, без вагань ставши на захист України. Вірний військовій присязі та своєму обов’язку, мужньо виконував бойові завдання, захищаючи рідну землю від російського агресора. Із 20 листопада 2024 року Вячеслав Павлович вважався безвісти зниклим. Рідні, близькі та побратими до останнього вірили, що він повернеться живим. Та, на превеликий жаль, підтвердилася найстрашніша звістка — Захисник загинув, виконуючи свій військовий обов’язок, захищаючи Україну, її свободу та незалежність.Сьогодні громада провела Героя в останню земну дорогу. Він повернувся додому на щиті, щоб навіки залишитися у рідній землі, за яку віддав найдорожче — власне життя.Непоправна втрата назавжди змінила життя його найрідніших. У глибокій скорботі залишилися дружина, діти, батьки, рідні та близькі. Для них разом із Вячеславом згасла частина життя, а біль цієї втрати назавжди оселився в їхніх серцях. Жодні слова не здатні втамувати цей біль, а час ніколи не поверне найдорожчу людину.Низько схиляємо голови перед подвигом Героя. Його мужність, відданість Україні та жертовність назавжди залишаться у пам’яті всіх нас.🕯️ Світла пам’ять, вічна шана та низький уклін Герою України 🇺🇦Герої не вмирають