Реконструкція зовнішності мікенських греків.

Мікенська цивілізація вважається останньою фазою бронзової доби в Стародавній Греції, що охоплювала період приблизно з 1900 по 1050 рік до нашої ери. Вона являє собою першу грецьку розвинену цивілізацію на материковій Греції. На противагу мирним торговцям мінойцям на Криті, мікенці були завойовниками, проте також брали участь у торговлі Середземномор'ям.

Щодо виникнення цієї цивілізації по сьогодні точаться дискусії. У 3-2 тис. до н. е. в Балканській Греції мешкали пеласги, лелеги та карійці, вся територія, за словами Геродота, називалася Пеласгія. Пізні грецькі історики вважали ці народи варварами, тобто вони говорили не на грецьких діалектах. Культура цих народів перебувала на більш високому рівні розвитку, ніж культура прагреків-ахейців, про це свідчать археологічні дані.

1850 року до н. е. вже були побудовані Афіни, а близько 1650 виникає Мікенська культура, поява якої пов'язана з прибуттям представників праіндоєвропейських культур кількома століттями раніше з Понтійського степу, відомих як ахейці. З приходом першої хвилі ахейських племен можна говорити про формування греків на початку 2 тис. до н. е. Простежується подібність ахейських поховань та їхньої матеріальної культури з культурою Багатоваликової кераміки, яка є нащадком Катакомбної культури.

Археологічні дані знахідок цього періоду демонструють занепад місцевих неіндоєвропейських культур: в похованнях зникли вироби з металу, з'являються кам'яні знаряддя; інвентар поховань мізерний і одноманітний, що можна пояснити відсутністю класового розшарування суспільства; зникають монументальні споруди, хоча з'являються деякі нововведення: гончарне коло та бойова колісниця. Все це пов'язують з переміщенням ахейців по Балканській Греції.

До кінця 17 ст. до. н. е. відбувся культурний підйом у розвитку цивілізації материкової Греції, виникають перші державні утворення, спостерігається процес класоутворення та ріст населення, що пов'язано з закріпленням ахейців на цій території. Перші мікенські міста-держави: Афіни, Мікени, Тірінф, Пілос — мали тісні культурні та торгівельні зв'язки з Критом. Мікенці багато запозичали у мінойців, їхній вплив відчувається в культових обрядах, світськму житті, художніх пам'ятниках, будівництві кораблів.

Однак, разом з тим, мікенська культура зберігає тільки їй властиві архаїчні традиції, що сягають корінням у глибоку давнину, утворивши тим самим ефективну цивілізацію як у війні, так і у торгівлі. Мікенське суспільство було поділено на класи, приналежність до яких визначали за місцем народження, статусом сім'ї, статтю та діяльністю. Домінував воїнський клас, а сама цивілізація складалася з мережі держав, які розвивали жорсткі ієрархічні, політичні, соціальні та економічні системи.

У 15-13 ст. до н. е. мікенці завоювали Крит і Кіклади, колонізували острови Егейського моря, закріпилися в Малій Азії. Фінал Троянської війни вважається одним з фінальних акордів історико-кліматичних процесів, відомих як Катастрофа бронзової доби, яка супроводжувалася переселенням народів моря, участь в якому, ймовірно, брали як ахейці, так і дорійці — предки спартанців. Це призвело до занепаду та зникнення мікенської цивілізації, пам'ять про яку не зникла, а живе і сьогодні в одних з найдавніших літератних творах.

Останки чоловіка були виявлені у багатій гробниці «Воїна-Грифона», що датується приблизно 1450 роком до нашої ери, поблизу стародавнього міста Пілос на півдні сучасної Греції. Це був чоловік віком від 30 до 35 років, ймовірно, могутній мікенський воїн або цар-жрець. Названий так на честь таблички зі слонової кістки з різьбленим грифоном, яка була виявлена в похованні. Останки дівчини були виявлені у Кноссі, стародавньому місті на острові Крит, вони збереглися набагато гірше.

☠️ @vallholl