Привітання з тим, що у нас "на паузі" вже п'ятий рік — виглядають або як відверте глузування, або як радикальна іронія.Взагалі Конституція, тим більше сучасна українська — річ рукотворна, зіткана за образом та подобою якщо не конституції СРСР, то конституцій самовбивчого ліберального повоєнного Заходу другої половини минулого століття. Сучасна українська конституція не відходить своїм корінням не те що до доби Русі — її зв'язок не простежується навіть з Козаччиною чи Конституцією Сціборського. Сучасна українська Конституція — створена з компромісів та кальок з більшовицьких і західноліберальних марень про утопічну загальну сіру рівність.Саме тому українська конституція може бути "на паузі", саме тому можуть ухвалятися антиконституційні рішення, саме тому вона може діяти вибірково, саме тому в неї можуть вносити меншовартісні пункти про вступи кудись і колись. Саме тому вона ніколи нормально не працювала. При цьому, це не найгірша конституція, з огляду на те, якою вона могла б бути. Але це все одно не робить її природною чи сакральною. Природним та сакральним є порядок, за яким віками жили наші предки — зведення священних правил, даних богами людям.Зрада, брехня, дурість, боягузництво, підлість, порушення клятви — в традиційному суспільстві могли бути засуджені, посилаючись на закон, який мав божественне обґрунтування. Сучасний закон такого обґрунтування під собою не має, і що гірше — він не дає людині ніяких життєвих орієнтирів. Можливо, колись ми повернемось до священних законів, описаних у стародавніх сагах та легендах, які неможливо буде поставити "на паузу" чи застосовувати вибірково. Колись, але не сьогодні.☠️ @vallholl