— Рейчел. Рейчел Доусон. Я підвівся [..], готовий випалити їй рішуче «ні в якому разі», але натомість побачив дівчину, яка зовсім не була схожа на ту Рейчел Доусон, яку я пам'ятав. Навіть близько. Зникли величезні чорні окуляри, що закривали пів обличчя і псували своїми відблисками кожне фото у випускному альбомі. Замість кудлатого, дикого волосся, яке завжди виглядало так, ніби вона занадто довго тримала пальці в розетці, тепер були гладкі локони, що спадали до грудей. Вона навіть приборкала ті густі коричневі гусениці, які колись називала бровами. Якого біса? Я не хотів цього визнавати, але ця Рейчел Доусон була до біса вродливою. Цього не заперечиш.
Той Ітан, який стояв переді мною, не мав нічого спільного з Ітаном Вайаттом, якого я пам'ятала. Він завжди був високим і м'язистим, завжди випромінював самовпевненість, але ніколи не був бодай трохи привабливим. І як би боляче не було це визнавати, цей Ітан Вайатт був до біса розкішним. Цього не заперечиш.
"Забув тебе, Ітан" - Вітні Г.

💌 перекладається