Валки, шо там? 🇺🇦

❗️ У ніч на 29 червня 2025 року російські окупанти вкотре завдали масованого ракетно-дронового удару по Україні із застосуванням ракет різних типів та ударних БпЛА.Усього – понад 500 повітряних цілей!До відбиття масованої атаки було залучено усі наявні засоби Сил оборони, які можуть працювати по засобах повітряного нападу противника. Вкотре продуктивно відпрацювала авіація Повітряних Сил, зокрема літаки F-16, пілоти яких знищили десятки "шахедів". Робота українських винищувачів є вкрай небезпечною та ризикованою, як при ударах по наземних цілях противника, так і під час відбиття повітряних атак. Але попри все, наші льотчики героїчно виконують бойові завдання, досягаючи максимальних результатів.На жаль, нині маємо ще одну болючу втрату. Цієї ночі, відбиваючи масований повітряний напад противника, на літаку F-16 загинув льотчик 1-го класу підполковник Максим Устименко, 1993 року народження. Пілот застосував увесь комплекс бортового озброєння, збив сім повітряних цілей. Під час відпрацювання останньої – його літак зазнав ушкоджень і почав втрачати висоту. Максим Устименко зробив усе можливе, відвів машину від населеного пункту, але катапультуватись не встиг... Загинув, як Герой! Щирі співчуття родині Максима...✈️ Вічного польоту, брате, ти зробив усе, що міг!..

Життя ще одного нашого відважного воїна-захисника — Бондаренка Василя Анатолійовича з Ков’яг — забрала війна.Василь Бондаренко народився 16 серпня 1981 року в селі Пішки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Він був наймолодшим у великій дружній родині, де вже підростали троє братиків і сестричка.Дитинство і юність Василя промайнули серед мальовничих сільських краєвидів, у колі однолітків, за звичними для жителів села клопотами та турботами.Після закінчення школи, як і більшість юнаків, він пішов служити в армію. Строкову військову службу проходив у місті Десна, де здобув спеціальність механіка-водія танка.У 2010 році життєва стежка привела Василя Бондаренка на Валківщину, до Ков’яг. Тут він зустрів свою другу половинку — Марину, яка стала його дружиною та мамою їхнього синочка Дмитрика.Василь працював монтером колії на Харківському Міськелектротранссервісі. Разом із дружиною виховував сина, дбав про добробут родини та будував плани на майбутнє.Змінити цивільну професію на військову Василя змусив збройний конфлікт на сході нашої держави. У 2015 році його мобілізували до лав ЗСУ, де він протягом двох років воював у зоні проведення АТО. Отримав статус учасника бойових дій.Не зміг він залишатися осторонь і тоді, коли полчища російських окупантів повномасштабним вторгненням рушили в Україну. Із вересня 2022 року Василь Бондаренко знову у лавах захисників нашої державності й незалежності.Служив механіком-водієм танка у складі славетної 3-ї окремої штурмової бригади. Воював на найгарячіших напрямках — Бахмутському, Авдіївському, боронив Харківщину від ворога.Бойова звитяга, мужність і відвага Василя Бондаренка були відзначені низкою нагород: Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест», нагрудним знаком «Хрест хоробрих», відзнакою Міністерства оборони України «Знак пошани», а також відзнаками Міністра оборони України — «За поранення» та «Лицарський хрест».Досвідчений, вправний воїн і справжній патріот України, Василь Анатолійович був душею колективу серед бойових побратимів. Він легко знаходив спільну мову як з бувалими бійцями, так і з новачками, для яких був авторитетним наставником і старшим товаришем.Будучи вірним військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та суверенітет України, молодший сержант Бондаренко Василь Анатолійович загинув 13 червня 2025 року поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області. Його смерть стала непоправною втратою для бойових побратимів із 3-ї ОШБ та стрілецького батальйону, де він віднедавна служив водієм, для рідних і всієї Валківської громади.Валківська міська рада висловлює щирі співчуття дружині Марині Сергіївні, сину Дмитру, рідним і близьким нашого загиблого Героя. Разом із вами розділяємо біль утрати вірного сина України.Вічна шана і пам’ять воїну-захиснику Бондаренку Василю Анатолійовичу.

Валківська лікарня запрошує отримати ліки безкоштовноДо КНП «Валківська центральна районна лікарня» запрошує отримати безкоштовно ліки, які надійшли як гуманітарна допомога у вигляді медичних препаратів від Департаменту охорони здоров’я.💊 Препарати доступні БЕЗКОШТОВНО у відповідних кабінетах лікарні:________________________________________ Кабінет кардіолога №24Препарати для лікування серцево-судинних захворювань:• Бісопролол (5 мг, 10 мг)• Еналаприл• Ацетилсаліцилова кислота (75 мг)• Амлодипін (5 мг, 10 мг)• Гідрохлортіазид (25 мг)• Фуросемід (40 мг)• Ізосорбіду динітрат (5 мг)________________________________________ Кабінет ендокринолога №28Препарати для хворих на цукровий діабет та інші ендокринні порушення:• Метформін (500 мг)• Гліклазид (80 мг)• Глібенкламід (5 мг)• Левотироксин________________________________________ Кабінет пульмонолога (з 8:00 до 11:00, без направлення)Препарати для хворих на бронхіальну астму:• Сальбутамол (100 мкг/доз, 200 доз)• Беклометазон (100 мкг і 250 мкг/доз, по 200 доз)________________________________________ Кабінет дерматолога №33• Преднізолон (5 мг, 20 мг)• Презервативи________________________________________ Кабінети гінеколога №18 та №27 (без направлення)• Протизаплідні засоби• Внутрішньоматкові спіралі (ВМС)• Презервативи________________________________________📍 Адреса для отримання препаратів:м. Валки, пров. Коржівський, 34,📞 За додатковою інформацією звертайтеся в реєстратуру (1 поверх) чи до головної медичної сестри за номером: 093-300-71-17🤝 Дякуємо партнерам за підтримку та нагадуємо: дбаймо про здоров’я разом!

Сумна звістка про загибель ще одного нашого захисника — Чепурного Анатолія Олександровича — сколихнула Валківську громаду, наповнивши серця земляків болем і скорботою.Анатолій народився 15 липня 1984 року і все життя прожив у Валках. У рідному місті минули його дитинство та юність, тут його добре знали як добру, щиру й чуйну людину, завжди готову підтримати, вислухати й допомогти.Навчався у Валківській загальносвітній школі І-ІІІ ступенів, згодом здобував освіту у Полтавській державній академії статистики, обліку та аудиту. Мав спокійний, урівноважений характер, був працьовитим та відповідальним. Останні шість років працював оператором верстатів з програмним керуванням на підприємстві ССК ТМ, де сумлінно виконував свою роботу. У вільний час любив майструвати - із задоволенням працював з деревом і металом, створюючи різноманітні вироби власними руками.Найважливішим у його житті була родина — дружина й донька, батьки та брат, яким він щедро дарував своє безмежне тепло і турботу.22 січня 2024 року Анатолій Чепурний добровільно став на захист України, уклавши контракт на проходження військової служби в лавах Збройних Сил України. Служив у складі 131 окремого розвідувального батальйону.26 вересня 2024 року, під час виконання завдання із захисту Батьківщини на території населеного пункту Райгородок Краматарського району Донецької області, Анатолій разом із бойовими побратимами потрапив під авіаційний та ракетний удари. Відтоді водій відділення охорони, солдат Чепурний Анатолій Олександрович вважався зниклим безвісти. І лише нещодавно за результатами аналізу ДНК було достеменно встановлено факт загибелі нашого захисника.Валківська міська рада висловлює щирі співчуття батькам загиблого Героя, його дружині, доньці, брату, всім рідним, близьким, друзям і побратимам. У пам’яті земляків Анатолій Чепурний залишиться світлою, гідною людиною і справжнім патріотом.