Святкування Великодня 100 років тому на Полтавщині — це був справжній культурний і духовний ритуал, насичений традиціями, які з покоління в покоління передавалися у селах і містечках.Найперше це звісно ж була підготовка. У Чистий четвер прибирали: мили хати, білили піч, прибирали подвір’я. У П’ятницю не бралися ні за яку фізичну роботу, особливо не пекли. У суботу пекли паски, фарбували яйця (здебільшого в лушпинні цибулі), прикрашали кошики рушниками, клали туди ковбасу, масло, хрін, сир — усе, що готували до освячення.В саму великодню ніч Великодню ніч люди йшли на нічну службу до церкви, часто цілими родинами. Служба тривала до світанку. По закінченню — освячення кошиків. Вірили, що освячена їжа має особливу силу: захищає від зла і хвороб.І звісно ж наші предки любили розважатися та мали цікаві традиції. Однією з таких є Христосання: при зустрічі казали “Христос воскрес!” — “Воістину воскрес!” і цілувалися тричі. Діти ходили по хатах “на яйця” — співали великодні пісні, отримували писанки або гостинці. Влаштовували ігри з крашанками: чия не розіб’ється — той «переможець». Парубки та дівчата збиралися на вулиці (вечорниці) — співали, грали, знайомилися.Які традиції досі збереглися в родині у вас?