Здавалося б, слова…

Вітання, шановне панство! Хвилиночка пліток😏. Один відомий український айті-портал відмовився публікувати мою статтю про accessibility в текстах — мовляв, тема «трохи завузька» і багато переглядів не збере. На щастя, я бачу ситуацію під іншим кутом і думаю не про кількість читачів конкретної статті, а про загальний імпакт на український техрайтинг і, вибачте за пафос, на людство. Доконаний факт: я на проєкті одна техрайтерка і мої технічні статті щомісяця читає декілька тисяч людей. Масштабуємо цю математику: якщо я напишу корисну статтю і її прочитає, наприклад, 100 українських райтерів, 20 з яких щось привнесуть до себе в документацію — загальний імпакт статті сягає вже десятки тисяч людей. Бонусом, 20 (про)українських продуктів стануть трішечки кращими, а отже і трішечки дорожчими. Саме тому я написала статтю «Збільшити accessibility на 10% — ізі». Саме тому я написала її спершу українською мовою. Згодом перекладу і англійською, але мені хочеться, щоб українці отримували цю інформацію першими🥰. Шкода, що відомий український айті-портал не поділяє моїх цінностей, але як сказала Забужко: «Просто робити своє, поки змога, до останнього подиху і ще трошки довше».

Моя маленька перемогаНещодавно їздила у пластовий табір як виховниця. Там ми робили багато чого і зокрема проводили так звані вмілості. Мою вмілість «Підприємець» відвідували діти 9-11 років зі Львова і Кривого Рогу. Одного разу я дала їм завдання створити власний продукт і бренд. Діти чудово впоралися, придумули класні продукти, намалювали стильні упоковки, продумали назовництво (неймінг). Я була приємно вражена результатом. ...Проте мене засмутила одна деталь — більшість назв була англійською мовою. Тобто навіть пластуни, які виховуються у максимально патріотичному середовищі, підсвідомо вважають англійські назви класнішими за українські. Чомусь. Я щиро не розумію чому.Я з тим день пожила, але не змогла змиритися😂. Наступного дня прийшла на вмілість і поділилася з ними своїм сумом. Мовляв, чому так? Чому продукт український, для українців, склад українською, всі інші тексти українською — а назва англійською? Принесла їм свою французьку косметику, показала як французи описують свій продукт жирним шрифтом рідною мовою, а потім дублюють англійською менш помітним шрифтом. Ми поміркували разом хто має захищати і лобіювати інтереси української мови, кому це потрібно, кому це не потрібно. Поговорили про те, що таке самоповага, і чи поважають інші люди тих людей, які самі себе не поважають. Ну і таке інше. Закінчила свою гутірку тезою, що це все мій погляд на речі, а вони звісно можуть мати інший погляд — це також ок.Ми провели сходини, які вже стосувалися іншої теми. Зазвичай я не ставлю запитання, відповідь на які може мене не влаштувати. Наприклад, ніколи не запитую своїх друзів за кого вони голосували на виборах президента. Це правда, якої я не хочу знати. Тут були схожі опасіння. Але в кінці я все ж запитала, чи вдалося мені когось схилити до своєї точки зору щодо неймінгу продуктів. Всі діти підняли руку. Це була маленька, але дуже солодка #перемога.Щоправда, дорослі пластуни назвли мене «Фаріон», та це вже інша історія:) Я тішуся, що 11 українських дітей тепер будуть дивитися на назовництво з проукраїнської позиції. Для цього, власне, я і прийшла в пласт.